Сьогодні Ярмолинецька громада у зажурі провела в останню земну дорогу мужнього воїна – захисника Дениса Миколайовича Сову.
Денис народився 26 червня 1991 року у селі Волудринці. Зростав веселим хлопчаком, товариським та щирим. Тут, у рідному селі, пішов до першого класу Волудринецької неповно середньої школи. Красивим, роботящим, добродушним учнем запам’ятала Дениса його перша вчителька Наталія Віталіївна Швець: «Це був мій перший клас. Коли я прийшла до дітей, погляд зупинився на світловолосому та блакитноокому Денискові. Його очі і справді були як небо, до цього часу я їх пам’ятаю. З того часу завжди слідкувала за Денисом, за тим, як складалася його життєва стежина, знала, що він захищає рідну землю у лавах ЗСУ. Нещодавно зустрічалась з його мамою, і сьогодні гіркота втрати болісно обпікає душу. Щиро співчуваю усій родині мужнього воїна». Так само тепло згадує про шкільні роки однокласниця Марина Кольчугіна: «Нас у класі було шестеро учнів. Усі – як одна сім’я. Ми з Денисом не лише навчались в одному класі, а й жили неподалік. У нього надзвичайно добра, щира душа. З усіма поділиться, допоможе, відгукнеться на будь-яке прохання. Сьогодні ми, однокласники, прийшли попрощатися із мужнім воїном, яким став Денис. Це важка втрата для усіх, хто його знав, а найбільша, звісно для рідних».
По закінченні 9 класу школи Денис вступив на навчання до Ярмолинецького професійного ліцею. Особливим його захопленням ще зі школи були автівки, тому і професію юнак обрав для себе автослюсаря. Навчався з інтересом, автосвіт став для нього навіть більше ніж професією, бо витрачав він на машини чи не увесь вільний час. Директор ДНЗ «Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти» Василь Михайлович Мельник розповідає: «Денис навчався у нашому закладі. Ми його пам’ятаємо і добре знаємо. Хороший хлопчик, щирий, відкритий, роботящий. Сьогодні у зажурі схиляємо голову, проводжаючи його в останню дорогу. Від імені дирекції закладу, педагогічного та учнівського колективів висловлюємо щирі співчуття усім рідним, близьким, друзям, бойовим побратимам Дениса. В історії нашого Центру назавжди залишиться його ім’я як мужнього захисника, який віддав життя за майбутнє України».
Деякий час Денис працював у колективі Ярмолинецького РЕМу. «Денис Сова розпочав роботу у нашому колективі з січня 2017 року на посаді контролера. У жовтні того ж року був переведений на посаду начальника дільниці відділу маркетингу та збуту електричної енергії. У роботі завжди був відповідальний, старанно виконував поставлені завдання. У колективі користувався повагою та авторитетом, був надзвичайно добрий, життєрадісний, веселий. Від усього колективу щиро співчуваємо усім рідним, вклоняємось доземно батькам», – розповідає про колишнього колегу заступник головного інженера Хмельницького РЕМ Віталій Петуліс.
Перед мобілізацією Денис працював у одному з відділень компанії «Нова пошта». Був мобілізований у серпні 2023 року. Дружина Ірина розповідає, що так само віддано, як і працював, Денис служив, захищаючи Україну. Пройшов навчання за кордоном, виконував бойові завдання на гарячих напрямках. «За найпершої можливості Денис телефонував мені, бо знав, що я хвилююся, – ділиться дружина, – Завжди мене підтримував та турбувався про нашого маленького синочка Максимчика. За свою службу отримував відзнаки. Під час служби на Запорізькому напрямку отримав поранення ноги, після лікування повернувся у стрій».
Страшна звістка надійшла до родини 20 грудня 2024 року про те, що солдат Сова Денис Миколайович загинув під час виконання бойового завдання.
Сьогодні вранці траурний кортеж зустрічали сотні земляків біля костелу Святих Апостолів Петра і Павла у Ярмолинцях. Люди приїхали із рідного села Дениса, а також із Кадиївки та Москалівки, інших населених пунктів. Багато прийшло жителів селища Ярмолинці.
У костелі, де уже відчувається дух Різдва, відбулася заупокійна меса, яку провів настоятель храму отець Петро Міщук. За спокій воїна, захисника молилися рідні, близькі, знайомі, друзі. Молитва, що лунала у передріздвяні дні, здавалася символічною, так само, як і слова священника, який говорив про вічність життя та про подвиг, який здійснив Денис задля інших людей та своїх побратимів. Прощання продовжилося на площі 600-річчя Ярмолинець. Море квітів, тужлива мелодія, біль рідних, поділений серед усіх мешканців нашої громади, бо кожен із присутніх співчував болю матері Наталії Григорівни, батька Миколи Йосиповича, дружини Ірини, синочка Максимчика, сестричок Катерини та Іванки, усіх рідних.
Чин панахиди за загиблим Героєм звершили соборно отці ПЦУ Ярмолинецького округу під очільництвом благочинного отця Миколая Ковалика та Римо-католицького костелу Св. Апостолів Петра і Павла отця Петра Міщука. Вічний спочинок Герой знайшов на Алеї Слави місцевого кладовища селища Ярмолинці.
Алла Гуменюк.
