У стінах Ярмолинецької центральної бібліотеки відбулася зворушлива та знакова подія — презентація дебютної збірки віршів нашої землячки Наталії Піскун, яка творить під псевдонімом Наталка Мирна. Книга має символічну назву «Літаю, творю, бо така моя доля», і, як зазначила ведуча заходу Лариса Мазій, вона стала відвертою розповіддю про глибокі почуття та переживання поетеси.
Захід розпочався з хвилини мовчання, щоб вшанувати світлу пам’ять усіх загиблих Героїв, які віддали своє життя за мирне небо України. Це нагадало всім присутнім про важливість життя і творчості, адже саме вони є тим світлом і добром, яке ми маємо нести у світ.
Наталія Віталіївна народилася і виросла на Ярмолинеччині, у родині, де завжди цінували працю, щирість і любов до людей. З дитинства вона захоплювалася музикою, успішно закінчила музичну школу по класу фортепіано, та навіть мріяла продовжити навчання в цьому напрямку. Але доля розпорядилася інакше: вона здобула спеціальність економіста. Після навчання працювала в різних установах рідного краю.
Важливою сторінкою в її житті стала робота в бібліотеці, де Наталія Віталіївна протягом трьох років працювала бібліотекаркою. Саме там, як зазначають її колеги, ще більше розкрилася любов Наталії до книги та спілкування з людьми, що пізніше перетворилося на покликання.
Поетична творчість супроводжує пані Наталію з юних років, але по-справжньому вона розкрилася з початком повномасштабного вторгнення. Зізнаючись, що події останніх років не могли залишити її байдужою, поетеса почала активно писати, ділячись із читачами світлою тугою, ніжністю, надією та радістю кожного прожитого дня. Важливе місце в її житті займає родина — троє дітей та троє онуків, які є її гордістю та джерелом натхнення.
Особливого настрою зустрічі додали музичні подарунки. Дует Ігоря Сидорчука та Валентини Погорілової виконав ліричну пісню «Осінь чарівна» на слова Леоніда Незбжицького, а Валентина Погорілова подарувала поетесі пісню «Мій син, моя надія». Ці виступи гармонійно доповнили поетичну атмосферу вечора.
Приємним сюрпризом для авторки став вірш, написаний просто під час заходу членом літературного клубу «Автограф», що діє при Ярмолинцькій бібліотеці Валентином Мазуром, присвячений Наталії. Це ще раз довело, що творчість, як і сама книга, здатна надихати.
Члени літературного клубу «Автограф», які були присутні на заході, щиро висловили своє захоплення талантом Наталії та глибиною її поезії. Їх особливо вразили щирість і світло, що пронизують кожен вірш. У піднесеному настрої вони запросили пані Наталію приєднатися до їхніх лав, зазначивши, що її творчість стане цінним надбанням для їхнього клубу, а її досвід і натхнення послугують прикладом для інших початківців.
На заході також були присутні друзі та рідні Наталії, які прийшли підтримати її у цей важливий день. Особливо чуттєво було спостерігати, як мати поетеси щиро захоплюється та пишається своєю донькою і її талантом. Після презентації Наталка Мирна подарувала свою книгу з автографом Ярмолинецькій центральній бібліотеці. Методистка Алла Черевуля висловила щиру подяку авторці за натхненну зустріч та вручила квіти й подарунок. Захід завершився у дружній атмосфері за частуванням смачними фірмовими пляцками, які власноруч спекла поетеса.
Хочеться побажати Наталці Мирній невичерпного джерела натхнення, нових поетичних вершин і багато радісних моментів, які перетворяться на щирі та глибокі вірші. Хай її творчий шлях буде довгим і плідним, а читачі з нетерпінням чекають на нові збірки, які наповнять їхні серця світлом і теплом!
Зоряна Мартинюк, бібліотекарка Ярмолинецької ЦБ
