Життя соколівчанки Катерини Костюк із ранніх років нерозривно пов’язане із фізичною активністю. Та власний напрям Катерина визначила для себе відносно недавно — її захопив мотоспорт, який поєднує азарт, екстрим і технічну майстерність. Сьогодні дівчина — досвідчена суддя Федерації мотоциклетного спорту України, а саме в ці дні перебуває на Чемпіонаті Молдови з мотокросу, де активно переймає досвід іноземних колег та ділиться власним.
Катерина буквально зростала в атмосфері спорту, де ранкові пробіжки, активні ігри та тренування були невід’ємною частиною щоденного життя. І це зовсім не дивно, адже її батько Олег Олександрович — вчитель фізкультури, і саме він став для доньки першим наставником та прикладом для наслідування. Уже в шкільні роки дівчина була активною учасницею всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), де важливою складовою була фізична підготовка.
Ігрові види спорту, які зазвичай полюбляють діти, Катерині не припадали до душі. Натомість її найбільше приваблювала легка атлетика: «Я багато тренувалася на місцевому стадіоні самостійно, брала участь у змаганнях різних рівнів і планувала розвиватися далі саме в цьому», — згадує вона. Втім, вступ на кібербезпеку у Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя вимагав значної концентрації та часу, тож навчання на певний період стало пріоритетом. Проте Катерина не залишила активний спосіб життя: університетські роки принесли нове захоплення — скелелазіння. Саме з цієї дисципліни вона представляла свій виш на численних турнірах, беручи участь як у командних, так і в особистих заліках.
У мотоспорт Катерина потрапила майже випадково: «Мені просто пощастило опинитися в потрібний час у потрібному місці, — розповідає дівчина. — Якось подруга та однокласниця Настя Поха, яка навчалася у Чернівцях, розповіла, що в місті відбудуться змагання з мотокросу. Ми вирішили піти туди як глядачки, але одразу сильно захопилися атмосферою, тож почали регулярно стежити за подіями, цікавитися новинами та спілкуватися з організаторами. Побачивши наше зацікавлення, вони запропонували співпрацю».
Спершу Катерина долучилася до роботи як маршал — допомагала організовувати змагання та стежила за безпекою учасників. Паралельно вона ретельно вивчала правила мотоспорту та тренувалася, і незабаром їй запропонували стати суддею. Основні дисципліни, з якими Катерина працює, — мотокрос та ендуро. Мотокрос передбачає швидкісні гонки на спеціально підготовлених трасах із трамплінами, ендуро, навпаки, — це тривалі заїзди по різноманітній пересіченій місцевості: від лісових стежок до гірських схилів.
Уже в березні цього року Катерині присвоїли першу суддівську категорію за рішенням Правління Федерації мотоциклетного спорту України, що стало значним кроком у її кар’єрі. Змагання проводяться по всій Україні, і Катерина поєднує це з основною роботою за фахом, тож усі вихідні вона зазвичай присвячує спорту, постійно вдосконалюючи свої навички. Нині вона разом із командою перебуває у сусідній Молдові, де проходить Чемпіонат із мотокросу. Це вже треті змагання у цій країні, у яких дівчина бере участь. Тут не лише працює, а й переймає досвід професіоналів і пробує себе на трасі.
«Батько завжди мене підтримує, адже сам у молодості захоплювався мотоциклами, — ділиться Катерина. — Знаю, що пишається мною, бо розуміє, наскільки для мене це важливо. Він дуже хотів би бути присутнім на змаганнях та побачити мене в процесі роботи. А от мама хвилюється значно більше: каже, що було б безпечніше, якби я зосередилася на кар’єрі в кібербезпеці».
За словами дівчини, умови для розвитку мотоспорту в Україні є: практично в кожній області є мототраси. Втім, через війну фінансування обмежене, і спорт поступово занепадає, його потенціал поки не оцінюють по-справжньому. Особливо мало жінок у цьому виді спорту, частково через упереджене ставлення, що він більше для чоловіків.
Найголовніша мета Катерини зараз — відчути дух змагань уже не як суддя, а як учасниця. Нещодавно мала можливість взяти участь у заїздах, але не ризикнула — хоче краще підготуватися і підійти до цього з усією відповідальністю, аби в майбутньому самостійно долати траси з максимальною технікою і впевненістю.
Анастасія Граб
