У Ярмолинцях відкрилася виставка порцелянових ляльок Наталі Беренди, створена на знак шани дітям, чиї життя обірвала війна.
Серед багатьох занять волонтерка та громадська діячка з Ярмолинець, Наталя Беренда знаходить час для свого унікального, але надзвичайно вишуканого хобі — колекціонування порцелянових ляльок. Витончені плаття, акуратні зачіски, ніжний макіяж — кожна лялька неповторна, зі своєю історією та характером. Деякі ляльки старші за півстоліття, інші зовсім нові, але всі вони немов оживають у руках колекціонерки. Загалом у колекції близько семисот ляльок, однак частину Наталя вже передавала на благодійні аукціони, аби допомогти українським захисникам, адже сьогодні потреби фронту залишаються для неї найважливішими. Так жінка намагається пришвидшити збори коштів на дрони, автомобілі, тепловізори та інше необхідне спорядження для військових.
«Я збираю порцелянові ляльки уже понад тридцять років, — розповідає пані Наталя. — Все почалося з бабусиної ляльки, хоча тоді не кожен міг мати таку іграшку. Згодом виникло справжнє захоплення порцеляновими ляльками. Спершу я збирала їх сама, а з часом до колекції долучалися друзі та знайомі, які, дізнавшись про моє хобі, приносили свої експонати. Серед них є лялька в одязі кольорів українського прапора, яка нещодавно стала подарунком матері загиблого Героя, а одна — родом із Маріуполя. Кожна лялька для мене — це пам’ять про того, хто її дарував, маленька історія».
Першу персональну виставку «Їх забрала війна: крихкі, як дитинство» Наталія Беренда присвятила дітям, чиї життя раптово та несправедливо обірвалися внаслідок війни. Головна її мета – зберегти світлу пам’ять про кожну невинно загиблу дитину та нагадати, що їхні життя не забуті. Відкриття виставки відбулося Ярмолинецькому історичному музеї, першими відвідувачами стали учні 5-А класу Ярмолинецького ліцею імені Сергія Слободяна, які мали змогу уважно розглянути експонати, почути їхні історії, задати питання та навіть потримати окремі ляльки у руках, відчуваючи їхню крихкість і душевну глибину. Ведучою заходу була директорка музею Катерина Шклярук.
В умовах повномасштабної війни постраждало понад 600 українських дітей. Ідея виставки полягала в тому, щоб у символічний спосіб відобразити душі кожної загиблої дитини через окремий експонат. Через обмеженість простору вдалося розмістити лише 64 ляльки, але навіть у такій кількості вони зберігають свою силу та сенс.
Окрім ляльок, на виставці були представлені й інші експонати з особливим змістом: валіза, що символізує дітей, змушених тікати з міст, охоплених війною; обгорена калина як знак України; іграшки дитинства, машинки та інші предмети, про які Наталя захоплено розповідала юним відвідувачам. У свою чергу, діти доповнили виставку власними творчими роботами — малюнками ангелів, які також уособлюють загиблих дітей і стали частиною експозиції.
Виставка триватиме у музеї протягом двох тижнів, після чого експонати вирушать у подорож іншими населеними пунктами. Уже заплановано відвідування восьми локацій, переважно закладів освіти, де колекція зможе надихати дітей і дорослих, нагадуючи про тих, чиє дитинство війна обірвала надто рано. Згодом виставка повернеться до Ярмолинець, де пані Наталя мріє зробити її постійною та відкритою для всіх охочих. Залишається лише знайти відповідний простір, який зміг би вмістити всю колекцію. Є надія, що місцева влада сприятиме у пошуку такого приміщення, щоб виставка змогла жити постійно та залишати слід у серцях відвідувачів.
Анастасія ГРАБ
