На Ярмолинеччину завітав культурний шелтер із Луганської області “Мандрівний Старобільськ”.
Ярмолинці стали третім населеним пунктом, який відвідали бібліотекарі та культурні менеджери Луганської обласної бібліотеки у рамках проєкту “Мандрівний Старобільськ”. Він був створений із метою популяризації української культури серед населення, об’єднання внутрішньо переміщених осіб у межах громад, де вони сьогодні перебувають.
Організатори проєкту недарма обрали для себе саме таку місію, адже вони двічі переживали втрату власного дому. Спершу це сталося під час окупації міста Луганськ у 2014 році. Упродовж восьми років бібліотека розміщувалася у Старобільську, що на лівому березі річки Айдар (Луганська область). Проте у 2022 році і це місто, що стало прихистком для працівників бібліотеки, було окуповане російськими військами. У ньому залишилося майже 13 тисяч книг, майбутнє яких невідоме дотепер, а також сотні спогадів про мистецькі події, зустрічі із письменниками та письменницями, літературні лекції. Адже їх невелика, але творча та ініціативна команда організувала чимало. Зараз її учасники проживають у різних населених пунктах України (основне місто – Черкаси), але поставити свою діяльність на паузу до настання кращих часів не змогли: розуміли, що більш слушного моменту для того, щоб говорити про культуру, не буде.
Саме тому виникла ідея створити “Культурний шелтер”, який згодом вирішили зробити “мандрівним”, щоб об’єднувати однодумців із різних громад України, підтримати внутрішньо переміщених осіб, для яких подібні зустрічі стають опорою у складний час. Проєкт підтримується однією з найбільших благодійних фундацій України – Міжнародним фондом “Відродження”.
“Для нас цей культурний шелтер – це не просто проєкт, це спосіб сказати “дякую”. Подякувати тим громадам, які відкрили свої двері й серця для переселенців із Луганщини та інших регіонів, що постраждали від війни. Ми бачимо, наскільки зараз потрібні простори, де можна хоча б трохи заспокоїтися, видихнути, присвятити час собі. Простори, де поруч будуть ті, хто зрозуміє й підтримає. Адже навіть у найбільш тривожні моменти так важливо мати місце, де ти можеш відчути себе не самотнім. Цей проєкт – не лише про культуру, а й про наше рідне, нині окуповане місто. Про його людей, наші спільні спогади та те майбутнє, яке ми разом будуємо, попри всі виклики. Ми хочемо, щоб навіть далеко від дому люди відчували зв’язок із тим, що для нас усіх таке важливе”, – поділилася керівниця проєкту Юлія Лисюк у розмові із редакцією “Сватове.City”.
Подорож організатори проєкту розпочали у жовтні цього року із міста Кропивницький. Наступним пунктом призначення став Нововолинськ, після чого старобільці вирушили на Хмельниччину. Тут їх гостинно прийняли у стінах Ярмолинецької центральної бібліотеки, працівники якої надали простір та створили усі необхідні умови для проведення триденного заходу.
Культурну програму розпочали із відкриття фотовиставки, у якій було зібрано 60 світлин фотографів Луганщини: Олександра Букрєєва, Миколи Моложона, Дениса Черв’яка, Олександра Марченка, Дениса Карпачова. На більшості фото зображено Старобільськ, рідне місто митців, до початку великої війни. Тема фотографії як мистецтва продовжилася розмовою із місцевими фотографинями Оленою Кінащук та Валерією Томіліною.
Вони розповіли про початок свого творчого шляху, поділилися цікавими робочими моментами – тим, що зазвичай залишається “за кадром”. Оскільки Валерія раніше проживала у Харкові, а переїхала до Ярмолинець на початку повномасштабного вторгнення, цікаво було послухати і про її адаптацію на новому місці, відновлення роботи уже в зовсім інших умовах.
Далі на порядку денному – літературна антилекція “Українські письменники у пікселях”, приурочена пам’яті української письменниці Вікторії Амеліної, яку влітку 2023 року вбила російська ракета в місті Краматорськ. Вікторія Амеліна завжди активно підтримувала Луганську обласну бібліотеку, саме з її питання до молоді “Що б ви хотіли змінити в цілому світі?” розпочалася мандрівна антилекція.
Саме з нього зараз і стартує розмова у кожному містечку. Опісля на екрані по черзі з’являлися письменники та письменниці, які сьогодні захищають Україну у лавах ЗСУ. Це – Єлизавета Жарікова, Роман Буданов, Артем Полежака, Вахтанг Кіпіані та Дмитро Лазуткін. Спеціально для “Культурного шелтеру” вони записали відео, у яких прочитали власні твори та звернулися до читачів із питаннями, що передбачали подальше обговорення під час зустрічі.
Наступний день був не менш насиченим. У залі Ярмолинецької центральної бібліотеки відбулася публічна дискусія “Містяни і нові мешканці: як ми єднаємося”, до якої долучилися члени Ради з питань внутрішньо переміщених осіб, які перебувають в Ярмолинецькій селищній громаді.
Участь у ній взяли переселенці, а також представники місцевого самоврядування: Іван Березовський, заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради та Ірина Драгомерецька, начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій апарату селищної ради. Спільно із модераторкою дискусії Юлією Лисюк було порушено питання про: інструменти взаємодії між переселенцями та жителями громади, їх покращення, підтримку ветеранів та військовослужбовців, системну допомогу ВПО, популяризацію локальної культури у межах Ярмолинеччини.
Активності старобільці підготували і для найменших жителів селища. У Ярмолинецькій дитячій бібліотеці організаторами проєкту було проведено творчу майстерню для учнів 2 класу Ярмолинецького ЗЗСО I-III ступенів №2. Напередодні свят маленькі читачі змогли пофантазувати та власноруч створити різдвяну листівку у техніці аплікація. У цьому їм охоче допомагали бібліотекарі Ярмолинеччини та Луганщини.
Фінальною подією, яку провели працівники Луганської обласної бібліотеки, став поетично-музичний квартирник, що зібрав митців з обох областей. Першою на заході виступила Наталія Міхайлова – також переселенка із Луганщини, яка тривалий час після початку вторгнення рф в Україну проживала у Ярмолинцях, а зараз мешкає у Гуменецькій громаді Кам’янець-Подільського району.
Залишивши невелике господарство, письменниця на запрошення земляків завітала на квартирник, щоб поділитися своєю багатогранною творчістю: жінка підготувала не лише поетичні твори, але й короткий відеоролик про своє життя на новому місці. Наступною на імпровізованій сцені бібліотеки з’явилася місцева письменниця Тетяна Безушко-Граб. Авторка збірки “Крила” прочитала декілька власних новел – коротких і лаконічних, проте водночас зворушливих та близьких кожному. Особливо присутнім запам’яталась історія про ключі, які кожен із тих, в кого війна забрала дім, продовжує зберігати з надією на повернення.
Віршовані рядки звучали від культурної діячки та бібліотекарки Настуні Літаш, яка своєю творчістю вміло передає власні переживання – про життя, війну, кохання.
Далі захід змінив своє русло із поетичного на музичне. Під акомпанемент гітари музикант та громадський діяч Сергій Летучий виконав авторські твори, головною темою яких є рідний дім. На початку осені він випустив сольний альбом “Повернемось додому”, в якому зібрані твори, написані із 2013 року до сьогодні.
Запалив глядачів своїм виступом Роман Міронов, співзасновник та вокаліст музичного гурту зі Старобільська. З початку переїзду Луганської обласної бібліотеки до Черкас, де на той час проживав і музикант, паралельно розпочав роботу у книгозбірні. Тому тепер без участі Романа не обходиться жодна подія культурного шелтера, адже він також талановито знімкує усе, що відбувається у рамках проєкту.
Завершальним, але не менш ефектним був виступ заслужених артистів України, композиторів та музикантів братів Гжегожевських. У їх виконанні прозвучали улюблені усіма твори і зовсім нові – які були випущені за останній період.
Безліч знайомств, обмін досвідом із колегами, цікаві зустрічі та донати на Збройні Сили України – три дні “Мандрівного Старобільська” на Хмельниччині виявились надзвичайно насиченими. Попереду у бібліотекарів із Луганщини – відвідини із культурною програмою двох міст – Чорткова та Києва, а у працівників книгозбірні в Ярмолинцях та жителів нашої громади – втілення нових ідей та задумів, на які вони надихнулися впродовж події.
Анастасія Граб. Фото авторки, Романа Міронова та із Facebook-сторінки Ярмолинецької бібліотеки для дітей.
