Цього літа український простір соцмереж, а зокрема і Ярмолинеччини, несподівано відкрив нове музичне явище — три сестри, які своїм щирим співом старовинних українських пісень завоювали серця тисяч слухачів.
Старша з них — Альона Матвейцова, вчителька Москалівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, поетеса, членкиня громадської організації «Поетична родина» та Ярмолинецького літературного клубу «Автограф». Вона вміє не лише навчати дітей, а й торкатися найтонших струн душі власними віршами. Саме Аліна, донька Альони, яка має талант та природну здатність до мистецтва, зокрема до малювання, взяла на себе роль оператора та творчого режисера відео, допомагаючи матері й тіткам відкривати свій талант широкому світу.
Оксана Назар, середня сестра, знімати короткі ролики розпочинала сама, а згодом долучила і рідних. Її гра на гітарі додає гурту особливого тембрового звучання та гармонії. Її голос — теплий і водночас потужний — став однією з причин, чому пісні одразу почали розлітатися мережею.
Наймолодша серед сестер — Тетяна Сімаковська, яка веде блог на садову тематику simakovska_sad в соцмережі Instagram. Там знімає естетичні відео про рослини, а також ділиться смачними рецептами. Тетяна та Оксана у декретній відпустці, але це не заважає їм творити. Для них спів — не просто хобі, а спосіб залишатися в єдності з корінням, навіть у найінтенсивніші моменти материнства.
“Взагалі ми всі дуже любимо співати, у нас співає бабуся, мама. Велику любов до пісні вони прищепили нам з дитинства. Щось робиш і підспівуєш”, — розповідає Альона.
І справді, у цій родині спів — це не просто розвага, а частина повсякденного життя. Особливої атмосфери відео додають мальовничі краєвиди. Саме тут, серед пагорбів і луків, народжується нове творче дихання родини.
Щоб записати свіже відео, сестри з’їжджаються додому, але час мають обмежений — в обід або ввечері, коли сплять діти. Відео знімають по-простому, без спеціальної техніки, лише на щирому ентузіазмі. Спочатку брали пісні, знайомі з дитинства, але згодом почали отримувати в коментарях замовлення від слухачів. Люди пишуть, хочуть почути ті мелодії, що назавжди поселилися в серці. Сестри уважно читають коментарі, зберігають улюблені прохання і планують, які пісні записати наступними.
Репертуаром займається Оксана — вона співає вже давно, раніше виступала на сцені Волочиського будинку культури, а згодом і в Летавському.
Їхній приклад — це не лише творчість для душі. Це важливий культурний процес. Адже українська пісня — жива пам’ять нашого народу, його історія, філософія і краса. У час, коли світ перенасичений штучними розвагами, саме такі щирі відео повертають людей до справжніх цінностей. Популярність трьох сестер доводить: українці скучили за автентичним звучанням, за словами й мелодіями, які йдуть від серця. Такий контент у соцмережах — це не просто розвага, а спосіб зберегти й передати культурний код нащадкам. Саме молоде покоління має чути українську пісню, відчувати її силу й продовжувати співати
Ольга Купчак
