У селі Томашівка відбувся мітинг, присвячений відкриттю Дошки пам’яті загиблим Героям-землякам.
Ранок п’ятниці у Ярмолинецькій громаді благословився відкриттям меморіальної дошки землякам – жителям сіл Томашівка та Нове Село, які віддали життя, захищаючи Україну від московського окупанта. Дошку облаштували у самому центрі Томашівки, навпроти старостату. Але встановлено не лише пам’ятний знак захисникам, але й впорядковано парк на прилеглій території. На місці старих аварійних дерев посаджено декоративні кущі та рослини, встановлено лавочки.
На спільний захід прийшли жителі обох сіл, а також станції Ярмолинці. Зібрання відкрили ведучі – завідуюча сільським клубом Євгена Мігаль та завідуюча бібліотекою-філіалом Валентина Розгонюк. Лунав Гімн України. Уже традиційно відкрили пам’ятну дошку рідні захисників, а освятили її благочинний Ярмолинецького округу ПЦУ о. Миколай Ковалик та капелан 3-ї окремої танкової Залізної бригади Ігор Ковалик. Вшанували душі загиблих земляків щирою спільною молитвою та хвилиною мовчання.
Кожен із тих, хто споглядає на рідне село лише із портретів, достойний найкращих слів, вічної подяки за подвиг.
Ярослав Костишин народився 19 червня 1981 року в місті Івано-Франівськ. Закіничв військове училище, був офіцером ЗСУ. Проходив службу у військовій частині, що поблизу села Грузевиця Хмельницького району. Ярослав загинув при виконанні службових обов’язків 27 жовтня 2014 року, перебуваючи в районі Авдіївки неподалік Донецького аеропорту. Родина втратила чоловіка, батька двох дітей, сина.
Юрій Борбуцький народився в Новому Селі, закінчив місцеву школу, пізніше – Хмельницький кооперативний технікум. У 2014 році пішов служити добровольцем, учасник АТО. Захищав Україну у складі 4-го окремого батальйону 128 –ї гірсько-мотопіхотної бригади. Юрій загинув 12 травня 2015 року, похований у Новому Селі.
Іван Дубовий народився 29 липня 1997 року у Томашівці, навчався у Новосільській школі. Служив за контрактом в одній із військових частин міста Хмельницький, брав участь у АТО-ООС. По завершенні контракту за станом здоров’я залишив військову службу. 3 серпня 2019 року зупинилось серце молодого юнака. Похоронений у селі Томашівка.
Євгеній Коваль народився 13 березня 1967 року у смт Димерка Броварського району Київської області. Після закінчення місцевої школи навчався у Броварському професійному училищі, працював на різних роботах. Переїхав жити у Томашівку, одружившись із томашівчанкою Катериною Вільчинською. У 2020 році розпочав службу за контрактом. З початком повномасштабної війни воював на Донецькому напрямку. Був поранений та повернувся у стрій. 7 червня 2023 року загинув на Запорізькому напрямку. Похоронений у місті Київ на Алеї Слави.
Едуард Кечко народився 23 червня 1990 року в Томашівці. Навчався у Соколівській загальноосвітній школі та Ярмолинецькому технологічному ліцеї. Вищу освіту здобув у Кам’янець-Подільському національному університеті ім. І. Огієнка (спеціальність – фізичне виховання). Після закінчення університету розпочав військову службу за контрактом, учасник бойових дій. Трагічно загинув у червні 2023 року, похоронений у селі Томашівка.
Ярослав Білоус народився 6 грудня 2002 року, до лав Збройних Сил приєднався у юному віці – 18-рінчим. Виконував завдання на Сумщині та Харківщині. Життя воїна обірвалося 11 травня 2022 року внаслідок мінометного обстрілу. Похований Герой у Новому Селі.
Євген Нестер народився 17 січня 1995 року у Ярмолинцях. По завершенні шкільного навчання юнак вступив до Лісоводського професійного аграрного ліцею. У 2015 році став службовцем ЗСУ, учасник АТО. У цивільному житті працював на будівельних роботах, у 2017 році Євген повернувся на військову службу у десантно-штурмові війська. З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну разом із побратимами виконував бойові завдання у найгарячіших ділянках фронту. Неодноразово був поранений, але повертався у стрій. 22 серпня 2022 року на Донеччині під час виконання бойового завдання Євген зазнав смертельного ураження.
Андрущак Олег народився 11 липня 1991 року в селі Стріхівці Ярмолинецького району. Коли йому виповнилося 2 роки батьки розлучилися і він разом з братом близнюком Мішею і мамою переїхали у Туркменистан, де навчався у школі. За сімейними обставинами він з братом переїхав до України. Згодом Олег проживав за кордоном, мріючи про життя в Україні. Раз в рік він навідував своїх рідних, здебільшого проживаючи в рідного дядька Петра Андрущака.
12 січня 2022 року перед самою війною він остаточно переїхав у село Томашівка до Валентини і Петра Андрущаків, які стали йому рідними. На самому початку російсько-української війни Олег разом з дядьком пішли добровольцями. Спершу служили в територіальній обороні при Ярмолинецькому військкоматі. Згодом служив на посаді механіка-радіотелефоніста польового вузла зв’язку в одній з військових частин, дислокованих на Хмельниччині. Разом із побратимами захисник виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту, серед яких Донеччина.
28 березня 2023 року поблизу села Озерне Донецької області під час виконання бойового завдання воїн отримав вибухове поранення. Лікарі 3 місяці боролися за його життя та, на жаль, на світанку 11 червня 2023 року серце Олега перестало битися. Похований в селі Нове Село.
Денис Новаковський був родом із сусідньої Житомирщини. Старший син у родині, де також зростали молодші брат та сестра. Після завершення шкільного навчання здобув робочу спеціальність майстра з обробки каменю. 2015 року Денис поєднав своє життя з дівчиною Олею із села Томашівка. Влітку 2023 року приєднався до лав українських захисників. І вже восени разом із побратимами із 65-ої окремої механізованої бригади у складі Сухопутних військ України виконував бойові завдання на найгарячіших ділянках фронту. Служив на посаді старшого стрільця-оператора. Свій останній бій Денис прийняв 15 жовтня 2023 року на Запорізькому напрямку.
Андрія Бахтова земляки знають як учителя, наставника молоді, учасника миротворчих місій, воїна Збройних Сил України, командира батальйону «Миротворець», викладача Академії МВС у Києві, командира 6-ї роти батальйону «Свобода» 4-ої бригади оперативного призначення НГУ ім. Сергія Михальчука, почесного громадянина міста Хмельницький. Андрій Григорович проживав у Новому Селі, навчався, а пізніше працював у Новосільській школі.
Він був прикладом для багатьох своїх учнів та вихованців, чудовим командиром для підлеглих. Загинув Андрій Бахтов 10 серпня 2022 року в бою з ворожою ДРГ, убезпечивши особовий склад від раптового нападу, врятувавши ціною свого життя решту підлеглих.
Про кожного із Героїв звучала розповідь на мітингу. У своєму виступі перед присутніми староста сіл Томашівка та Нове Село Тетяна Каськова подякувала батькам, дружинам, дітям та рідним захисників. Слова подяки вона адресувала і жителю села Миколі Фабіяну – головному ініціатору створення скверу пам’яті, а також Ярмолинецькій селищній раді, фермерам-одноосібникам сіл Томашівка та Нове Село, підприємцям та мешканцям населених пунктів, котрі долучилися до участі у проведених роботах.
Присутнім на зібранні батькам а рідним Героїв було вручено подяки, квіти та пам’ятні сувеніри від старостату. З пошаною до Героїв та подякою до родин виступив перед присутніми заступник Ярмолинецького селищного голови Іван Березовський.
Виступаючи перед земляками, Микола Фабіян закликав шанувати пам’ять воїнів, які боронили Україну ціною власного життя. Він схилив коліна перед портретами загиблих.
Виступала на мітингу депутатка Ярмолинецької селищної ради, відома волонтерка Наталія Беренда, яка народилася й зростала у селі Томашівка. Вона висловила підтримку сім’ям загиблих, подякувала їм за жертовний подвиг їх рідних. Юні жителі села Андрій Попов, Поліна Чаплій, Еріка Григорчук прочитали патріотичні вірші місцевих авторів.
По завершенні заходу до меморіальної дошки поклали квіти усі його учасники. Скибочки запашного українського хліба на рушнику розділили між тими, хто прийшов віддати честь пам’яті наших захисників.
Алла Гуменюк.
