Бажання підкорити простори Всесвіту не має ні віку, ні статі.
19 листопада 1997 року з Космічного центру Кеннеді стартував шатл Columbia. Серед шести астронавтів на борту — українець Леонід Каденюк.
Буковинець Каденюк зміг потрапити в екіпаж, бо був єдиним українським пілотом, який ще в 1980-х пройшов підготовку до польотів на «Бурані» — радянському аналозі шатла. Крім того, Каденюк — науковий співробітник інституту ботаніки. А саме ботанік потрібен був американській команді для біологічних досліджень.
«Я чекав цієї миті 36 років, із десятирічного віку. Полетів у 46. Я сидів спокійно, мене це навіть вразило», — згадував українець.
Його завданням у Всесвіті було провести експерименти й дослідити, як ростуть рослини в невагомості. Про участь Каденюка в місії з американським колегою Біллом Клінтоном домовлявся другий президент України Леонід Кучма.
Політ тривав майже 16 діб, двічі космонавти виходили у відкритий космос. Окрім наукових досліджень, Каденюк мав ще одну важливу мету — підтримати імідж України на міжнародному рівні. Для цього він узяв на борт український прапор і герб, портрети Тараса Шевченка і Сергія Корольова. Завдяки Каденюку в космосі прозвучав гімн України. Після повернення додому він став національним героєм, працював радником керівництва держави з питань авіації і космонавтики, був депутатом Верховної Ради. Проте до останніх днів життя космонавт бідкався, що держава недостатньо розвиває ракетно-космічну галузь.
Леонід Каденюк, славетний українець, раптово помер 31 січня 2018 року під час традиційної ранкової пробіжки, так і не втіливши в життя мрію — злетіти до зірок іще раз.
А ось мрія американської льотчиці Воллі Фанк побувати в космосі збулася аж у 82-річному віці. Воллі Фанк стала найстарішою людиною, що вирушила в космос. Раніше цей рекорд належав американському астронавтові Джону Гленну, який 1988 року здійснив свій другий і останній космічний політ у віці 77 років.
У 1960-х роках Воллі успішно пройшла тести на підготовку до космічного польоту, однак до 20 липня 2021-го так і не змогла побувати в космосі. Франк народилася 1939 року в штаті Нью-Мексико, де її батьки були власниками мережі магазинів. Воллі з дитинства мріяла про польоти. У п’ять років вона зістрибнула з даху сарая в «плащі Супермена».
Водночас вона захоплювалася механікою і будувала моделі літаків та кораблів. До семи років вона робила літачки з коркового дерева. А в дев’ять років у неї був перший урок польоту на літаку.
Узагалі Фанк була різнобічною особистістю. У 14 років вона здобула премію видатного стрільця, і Національна стрілецька асоціація надіслала її неймовірні результати стрільби президенту Дуайту Ейзенхауеру. Крімо того, Воллі представляла південний захід США на чемпіонаті країни як найкраща лижниця, брала участь у змаганнях зі слалому і швидкісному спуску.
У льотній школі дівчина почала займатися під час навчання в коледжі, ставши найкращою у своєму класі. Одного разу Фанк побачила обкладинку журналу Life із фотографією льотчиці Джеррі Кобб і дізналася, що та проходить випробування в рамках програми тестування жінок для космічного польоту.
Фанк зв’язалася з ініціатором цієї програми доктором Вільямом Лавлейсом, який брав участь у доборі кандидатів для першого загону астронавтів НАСА в рамках програми «Меркурій» і з власної ініціативи і власним коштом почав проводити аналітичні тести із жінками, Лавлейс вважав, що в майбутньому вони, так само як чоловіки, працюватимуть на орбітальних станціях.
1961 року він відібрав 25 жінок до 35 років, котрі мали міцне здоров’я, льотну підготовку й закінчили коледж. 21-річна Фанк стала наймолодшою в групі. Під час випробувань вона провела рекордні 10 годин 35 хвилин в ізольованому резервуарі з водою (це був тест на сенсорну депривацію). «Я не мала жодної тіні сумніву… Вони могли робити зі мною все, що хотіли», — згадувала Фанк згодом. Ій казали, що вона пройшла випробування краще за чоловіків.
Фанк увійшла до складу 13 із 25 жінок, які успішно пройшли тести (згодом їхню групу назвали «Меркурій 13» . Лавлейс хотів продовжити випробування на об’єктах військово-морського флоту США, однак військові не дали дозволу. «Не було військової чи урядової програми, в якій планувалося використовувати жінок-астронавток, тому вони не дали згоди використовувати свої об’єкти», — пояснювала історикиня Національного музею авіації та космонавтики у Вашингтоні Маргарет Вайткамп.
Вона вважає, що двері в космонавтику, які прочинилися для жінок 1961 року, швидко зачинилися здебільшого через амбіції президента США Джона Кеннеді, який вирішив відправити американців на Місяць. У травні 1968 року він заявив, що всі зусилля НАСА і Пентагону будуть спрямовані на виконання саме цього завдання. «Вони мали одну мету, яка не передбачала соціальних експериментів із польотом жінки в космос», — пояснила Вайткамп. Фанк побудувала кар’єру в авіації. «Я літала постійно і маю 19600 годин польоту», — розповідає вона.
1971 року Воллі стала першою жінкою-інспектором Федерального управління цивільної авіації США і, за її словами, навчила керувати літаками понад три тисячі людей. 1974-го Фанк перейшла на роботу в Національну раду з безпеки на транспорті, де першою із жінок почала розслідувати авіаційні інциденти.
Водночас вона ніколи не переставала мріяти про космос. Фанк двічі їздила в срср, чотири рази подавала заявки в загін астронавтів НАСА. Їй щоразу відмовляли, бо вона не мала інженерної освіти, обов’язкової для польотів в космос, а для її здобуття агентство готове було відвести лише дев’ять місяців.
Зневірившись потрапити в космос у складі загону НАСА, Фанк вирішила вирушити туди як турист. Вона бронювала собі місце на кількох комерційних рейсах різних компаній, зокрема на кораблі Virgin Galactic мільярдера Річарда Бренсона, квиток на який Фанк купила 2010 року за 200.000 доларів. Утім, із Бренсоном Воллі так і не полетіла. Зате Джефф Безос запросив льотчицю приєднатися до польоту Blue Origin як почесну гостю.
Багато хто зазначає, що участь Воллі Фанк у цьому проєкті — це не тільки чудовий піар-хід, а й «реальний подарунок для реальної людини».
20 липня відбувся перший пілотований політ космічного корабля New Shepard. Раніше він здійснив близько 15 тестових польотів, однак вони відбувались без людей на борту. Цього разу пасажирами корабля стали найбагатша людина планети Джефф Безос, його брат Марк, найстаріша астронавтка — 82-річна льотчиця Воллі Фанк і наймолодший підкорювач космосу — 18-річний нідерландець Олівер Демен, подорож якому подарував батько, купивши космічний тур на аукціоні.
Тривалість польоту була невеликою, однак через це він не став менш разючим. Протягом двох хвилин після старту швидкість ракети було доведено до 3700 км/год, потім від неї відокремилася капсула з пасажирами. У стані невагомості вони могли на деякий час покинути свої крісла. Після цього капсулу пригальмували за допомогою парашутів, і вона приземлилась у пустелі на заході Техасу. Ракета здійснила вертикальне приземлення. Як же Воллі відреагувала на головну подію у своєму житті?
«Я не можу це передати словами. У мене був чудовий інструктор, він розповів про все, що на нас чекає. Ми піднялися вгору, і я побачила темряву. Я думала, що побачу Землю, проте ми були доволі високо. Я почувалась чудово», — сказала вона. І додала: «Мені дуже сподобався політ! Я насолоджувалася кожною хвилиною! Мені тільки хотілося б, щоб це тривало довше. Я хотіла б полетіти знову. І скоріше…»
«Ніхто не чекав довше», — так написав мільярдер, найбагатша людина світу, засновник космічної компанії Blue Origin Джефф Безос перед тим, як назвати ім’я одного з двох невідомих учасників першого суборбітального польоту своєї капсули. «Час. Ласкаво просимо в команду, Воллі. Ми раді, що Ви полетите з нами…», — написав Безос у соцмережах.
Він також поділився відео, на якому розповідає Фанк, як учасники суборбітального польоту Blue Origin повернуться на Землю. «Люк відкривається, і Ви виходите назовні. Якими будуть ваші перші слова?» — запитав Безос. «Я скажу: «Любий, це найкраще, що будь-коли зі мною відбувалося…» — відповіла жінка.
Микола Побережний, голова осередку ВТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка
