У бібліотеці-філіалі села Кадиївка завідуючою ось уже без малого 30 років працює Алла Чайка. Здавалося б, нічого особливого, але історія Алли Михайлівни – своєрідна, бо ж демонструє, що коли у серці живе прекрасне, то воно обов’язково проросте.
Ще з дитинства пані Алла любила малювати. Згадує, що легко переносила гарні дитячі картинки із книжечок та листівок до свого учнівського альбому для малювання, використовуючи кольорові олівці та фарби. А по закінченні школи прийняла рішення стати художницею. Для здобуття освіти вступила до професійного училища у Хмельницькому, яке готувало художників-оформлювачів. Хоч на перший погляд, професія рутинна, але і у ній Алла Михайлівна знаходила радість для себе, гарно навчалась різних технік роботи, вправно писала будь-якими шрифтами, додавала частиночку душі до усього, що доводилось робити. А в 19991 році уже розпочала свій трудовий шлях у Ярмолинецькій художній майстерні.
“Я була одна у колективі чоловіків-художників, – згадує, – але мені було цікаво, бо кожен із них відрізнявся своїм творчим почерком. Я намагалась навчатися чогось нового і від них. Одного разу мене відрядили до колишньої Ярмолинецької дитячої бібліотеки, де завідуючою на той час була Євдокія Федорівна Трачук. Моє завдання було здійснити там необхідне оформлення. Пам’ятаю до сьогодні особливу атмосферу, яку творять у книгозбірні книги разом із читачами та співробітниками. Мені здавалось тоді, що потрапила я в особливе місце, до своєрідного храму книги. І якби мені тоді сказали, що через кілька років сама працюватиму в бібліотеці, не повірила б”.
А обставини життя і справді так склалися, що у 1995 році у рідному селі Алли Михайлівни – Кадиївці – звільнилось місце бібліотекаря. Вакансія деякий час не заповнювалась, бо ж тоді, у важкі 90-ті на таку роботу потрібно було ходити за мізерну зарплатню, яку затримували довгими місяцями. Запропонували молодій жінці Аллі, знаючи її як людину творчу та закохану у світ краси. І вона погодилась. Не зважаючи на труднощі та безгрошів’я, взялася оформлювати уже свою, рідну бібліотеку. Із часом тут заясніло та заблищало від її турботи, щоденної праці та невтомних рук. Помалу змінилась трохи на краще ситуація в країні. Почали поступати нові надходження, а у 2012 році завдяки участі в Програмі “Бібліоміст” тут з’явилися перші комп’ютери. Загалом, про свою невеличку сільську бібліотеку Алла Михайлівна готова розповідати годинами. Ще б пак! Цьогоріч їй виповнюється немало-небагато – 100 років!
“Історія нашої книгозбірні розпочалась із сільської хати-читальні, – ділиться Алла Чайка. – На той час грамотних людей було в селі не так уже й багато. Але саме тут були газети та журнали, невеликий книжковий фонд, доступний для молоді. На жаль, тоді хати-читальні використовували для розпалювання політичної боротьби. А вже у 1931 році у Кадиївці така читальня була закрита, очевидно, із початком політичних репресій та Голодомору. Згадка про неї з’являється аж після Другої світової війни – у 1945 році. Бібліотека відроджувалась із великими труднощами.
Головним завданням її було піднесення культурного рівня селян через читання, в тому числі преси. А інвентарна книга №1 приклубної бібліотеки села Кадиївка бере свій початок з 5 лютого 1950 року, її очолив тоді Павло Іванович Крикливий. Книжковий фонд налічував 526 книг, а розміщувалась вона у невеличкій кімнаті при сільській раді. Читаєш оці сторіночки історії, імена та прізвища людей, котрі у різні роки опікувались цією сільською бібліотекою – і серце щемить. Так і хочеться сказати: “Дякуємо, що зберегли нашу історію!”
За свої майже 30 років роботи Алла Михайлівна сама пережила на цій посаді багато усякого: відсутність фінансування, відпустки за власний рахунок по кілька місяців, розпач і розчарування… Але підтримували односельці, рідні, друзі. А ще – любов до справи, яка стала життям. За цей час сталися позитивні зміни, а бібліотека насправді має статус закладу, який працює для людей, дає їм можливість дізнатися новини законодавства України, попрацювати у мережі Інтернет, навчитись чогось нового. А ще, бібліотека – це різні заходи широкого спектру, виставки, сільські свята, участь у районних та обласних конкурсах, фестивалях, літературні вечори, огляди книг, активна краєзнавча робота.
У 2005 році книгозбірня переходить до кращого приміщення – займає 4 кімнати на другому поверсі сільського адмінбудинку. Гарно оформлений читальний зал, кімнати дитячої літератури та збереження книжкового фонду. Тут діє клуб за інтересами “Книголюб”. Творчі звіти перед населенням бібліотека проводить у формі яскравих заходів. Тому то і знаходяться люди, які завжди підтримують свою бібліотеку, допомагаючи у потребах. Тут частими гостями є представники колегіальної громади та творчої спільноти і рівня громади, і області. Так, у березні 2011 року саме у Кадиївці пройшов обласний захід, присвячений відкриттю Всеукраїнського тижня дитячого та юнацького читання.
За цей час і Алла Михайлівна, не відриваючись від роботи, здобула послідовно кілька фахових дипломів: у 2008 році – Кам’янець-Подільського училища культури за спеціальністю “Бібліотечна справа”, кваліфікація бібліотекар-бібліограф, у 2010-му закінчила Національну академію керівних кадрів культури і мистецтва і отримала базову вищу освіту за напрямом підготовки “Культура” (кваліфікація – бакалавр з документознавства та інформаційної діяльності), а в 2011 році у тій же академії здобула кваліфікацію документознавця, референта органів державної влади та місцевого самоврядування. Тому і для своїх односельців пані Алла є доброю порадницею, наставницею, яка може надати кваліфіковану консультацію з будь-якого питання.
Сьогодні, у важкі роки повномасштабної війни, саме бібліотека стала у Кадиївці волонтерським хабом, де збирають гуманітарну допомогу на користь ЗСУ, виготовляють захисні сітки, організовують та проводять благодійні концерти спільно із місцевим Будинком культури та старостатом.
“Нещодавно завдяки проведенню благодійного концерту ми зібрали 11 тисяч гривень, – розповідає Алла Михайлівна, – ці кошти ми спрямували на користь ЗСУ“.
Про плідну співпрацю із бібліотекою розповідає і староста села Петро Стахов. Петро Григорович відзначає активність завідуючої у всіх сільських заходах, котрі тепер мають лише одну мету – допомогти нашим Збройним Силам та наблизити перемогу.
“У барвистому суцвітті наших сільських бібліотек-філій Кадиївська займає гідне місце, – каже директорка Ярмолинецької центральної бібліотеки Олена Слободян. – А успішна робота – це передусім активний діалог із громадою”.
Отож, напередодні свята – успіхів та подальшого процвітання і Кадиївській книгозбірні із столітньою історію, і її Берегині!
Алла Гуменюк.
