У селі Соснівка відбулося відкриття Алеї Слави на честь загиблих у російсько-українській війні Героїв-соснівчан.
Богдан Чайковський народився та зростав у селі Соснівка. Тут хлопець пішов до школи. У середніх класах перевівся на навчання до Новосільської ЗОШ I-III ст. Богдан був кмітливим, добрим та спокійним. Після закінчення 9 класу вступив до Козятинського вищого професійного училища залізничного транспорту. Повну вищу освіту здобув у Київському інститут залізничного транспорту. У липні 2023 був мобілізований до лав ЗСУ, місяць проходив навчання в Україні, а після того – спецнавчання у Польщі за стандартами НАТО. Далі – служба у 81-й окремій аеромобільній бригаді. Був оператором дронів, ніс службу на східному напрямку (Луганщина). 1 липня 2024 року надійшла трагічна звістка про загибель Богдана Чайковського. Місцем останнього спочинку воїна стало кладовище у рідному селі.
Михайло Чайковський народився 27 червня 1993 року у Соснівці. З 14-річного віку хлопець зростав без матері, опіку над ним взяв дідусь. Після закінчення у рідному селі 9-річки вступив на навчання до Кам’янець-Подільського військового ліцею. Далі вирішив здобути вищу освіту у Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана П. Сагайдачного у Львові. У 2017 році Михайло успішно завершив навчання та отримав звання молодшого лейтенанта. Того ж року юнак одружився із коханою дівчиною Василиною. Через рік у подружжя з’явилася донечка. Молода сім’я проживала у селі Косогірка.
Офіцер Михайло Чайковський з 2017 року служив у 53-й окремій механізованій бригаді ім. Володимира Мономаха. За роки служби пройшов шлях від командира взводу до командира стрілецького батальйону: від молодшого лейтенанта – до майора. Служив на Луганському, Горлівському, Маріупольському, Волноваському напрямках.
12 грудня 2023 року із Авдіївського напрямку повідомили про загибель Михайла. Посмертно майор Чайковський нагороджений орденом Б. Хмельницького III ст. Воїн був також нагороджений медаллю “За 10 років сумлінної служби”, нагрудним знаком “Учасник АТО”, відзнакою командувача об’єднаних сил “Козацький хрест” I ст., медаллю “За службу Україні”, нагрудними знаками “За зразкову службу” та “За досягнення у військовій службі”.
Мар’ян Григор’єв народився 28 грудня 2001 року на Дунаєвеччині у селі Малий Карабчіїв. Незадовго родина оселилися у селі Соснівка, тут Мар’ян пішов до школи. Після призупинення діяльності місцевого закладу продовжив навчання у сусідніх селах – Косогірка та Савинці. Професійну освіту юнак здобував у місті Хмельницький у стінах профліцею №8. Працював на різних роботах у обласному центрі та Чернівецькій області, був хорошим помічником по господарству вдома.
На початку лютого пройшов навчання, а далі потрапив до десантно-штурмових військ ЗСУ, обіймав посаду старшого стрільця. Донецький напрямок. Звідти надійшла трагічна звістка про загибель молодого воїна Мар’яна Григор’єва біля міста Мар’їнка. Мар’ян посмертно нагороджений орденом “За мужність” III ступеня.
Участь у меморіальному заході взяли рідні Героїв, жителі села, учні Савинецької школи разом із педагогами. Члени військово-патріотичного клубу “Молодіжна козацька Січ Ярмолинеччини” несли почесну варту біля портретів Героїв продовж усього заходу. Перед присутніми виступили Ярмолинецький селищний голова Андрій Шутяк, староста села Соснівка Віктор Пушкін, вдова загиблого Героя Михайла Чайковського Василина Чайковська.
Освятили пам’ятні знаки священники Ярмолинецького округу ПЦУ. Чин панахиди очолив благочинний Ярмолинецького округу о. Миколай Ковалик. Сценарій заходу підготувала та стала його ведучою директорка Ярмолинецького ЦКтД Лілія Дембіцька. Море живих квітів поклали до підніжжя пам’ятних знаків.
Алла Гуменюк.
