28 липня – День української державності та День хрещення Київської Русі-України. Свято, яке сьогодні відзначається в Україні, приурочене одній із найважливіших подій в історії Київської Русі. У цей день православна церква згадує хрещення Русі київським князем Володимиром Великим. Офіційно свято називається День хрещення Київської Русі-України.
Свято відзначається щорічно 28 липня – в день церковної пам’яті князя Володимира, зарахованого до лику святих. Встановлене воно в Україні в рамках святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України Віктора Ющенка від 28 липня 2008 року. Вітаючи українців зі святом, Віктор Ющенко зазначив: “Це свято відзначаємо у день Святого Володимира – одного із засновників і покровителів нашої державності. Для нас цей день фіксує і означає кілька принципових понять. Це – спадкоємність тисячолітньої історії України, нашої нації і держави. Це – неподільність Українського народу і його єдність навколо ідеї сильної держави і віри. Це – соборність усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державності і духовної столиці Києва. Це – велика присутність Києва у світовій історії і його цивілізований вплив на сусідні землі і народи. Це – єдність нашого державного і духовного начала”.
Цікава історія хрещення Київської Русі. Масове хрещення жителів міста відбулося при впадінні річки Почайни в Дніпро. Кияни сходилися на берег Дніпра, заходили в річку, а матері тримали своїх дітей на руках. Усім, кого охрестили, на шию вішали хрестики.
Сам князь Володимир накликав у Русь багато священників, які привезли з собою книги Святого Письма – Біблію. У Києві побудував величну церкву святої Богородиці, яку йменували Десятинною, оскільки на неї йшла десята частина усіх доходів столичного міста. При церкві було засновано школу для синів бояр і вищих дружинників. Нова віра сприяла культурному розвитку країни. Християнство мало вплив на звичаї населення. Воно припинило полігамію, піднесло значення жінки в родині, поліпшило ставлення до бідних, особливо до рабів. Хрещення мало значний вплив на міжнародне становище Київської держави. Вона увійшла як рівна в коло європейських країн. Київ підтримував дружні зв’язки з візантійським цісарським домом, з німецьким цісарем Оттоном ІІ, і завдяки одруженню дочок Володимира – з польським королем Болеславом Хоробрим та зі шведським і угорським королями. Володимир почав карбувати перші срібні українські гроші, на яких був викарбуваний з одного боку образ Володимира на престолі, а з іншого – Тризуб (державний герб Київської Русі).
До 30 років князь був язичником. Вів розпусне життя і багато раз одружувався. Однак під час свого правління зрозумів, що релігія з багатобожжям вичерпала себе. Тому Володимир прийняв християнство з Візантії, адже Візантія була найрозвинутіша і найсильніша країна континенту.
Після Києва православ’я прийняли інші міста Русі. Загалом, на території України хрещення не зустрічало опору, окрім північних земель держави – у Новгороді, Ростові його треба було проводити насильно (“Путята хрестив вогнем, а Добриня – мечем”). Не всі жителі відмовилися від своїх традицій. Язичницькі звичаї викорінювалися ще кілька століть, а багато з них дожили до наших днів.
Чому Русь-Україна прийняла християнство? Тому що це зміцнило відносини з близькими сусідами і в Європі, і на Балканах, і на територіях Малої Азії, допомогло налагодити співробітництво на континенті і об’єднати племена Русі. А ми знаємо, що в християнстві вже зникає ідея етносів, а головне – це вибір вже не етнічний, а конфесійний. І тому рішення прийняти християнство як об’єднуючу силу було у Володимира свідоме.
Першою правителькою Русі, яка прийняла християнство, стала княгиня Ольга – бабуся Володимира Великого. Покровителькою дівчат з іменем Ольга (“свята”, “священна”, “мудра”, “світла”, “ясна”) вважається свята княгиня Ольга рівноапостольна. Іменини Ольги відзначають кілька разів на рік. Цьогоріч 24 липня Православна церква вшановувала рівноапостольну велику княгиню Ольгу. Багато церков в це свято влаштовують особливі богослужіння і дзвонять в дзвони.
Цей день саме для християн в Україні, насамперед, має велике значення, тому що це фактично перша правителька, яка прийняла офіційно християнство, за православними переказами, у візантійського імператора.
І Ольга, і Володимир входять в історію Православної церкви, взагалі християнства на цих теренах, як ті, хто впровадив християнство як об’єднуючу релігію всього населення, яке проживає на цих землях.
Окрім релігійних свят, 28 липня будемо святкувати День Української Державності, який вперше відзначити на державному рівні запропонувала 5 лютого 2018 року ініціативна група, очолювана Героєм України Левком Лук’яненком. Обговорення відбулися в Будинку уряду, а 16 лютого 2018 року колишні Президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко звернулись до нації та парламенту з ініціативою започаткування Дня Української Державності.
Свято встановлено Указом Президента України Володимира Зеленського 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до 30-ї річниці незалежності України. Він також повідомив, що внесе законопроєкт, за яким День Української Державності стане вихідним днем.
Після проведення Архієрейського собору 24 травня 2023 року стало відомо, що Православна церква України проситиме владу перенести День Української Державності, як і День захисників і захисниць України, через календарну реформу, адже свято князя Володимира Великого в ПЦУ та УГКЦ з 2024 року відзначатиметься 15 липня. 28 червня 2023 року Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який переносить День Української Державності з 28 липня на 15 липня.
З великими святами нації, шановні читачі нашого часопису!
Слава нашим воїнам-захисникам!
Слава Україні!
Микола ПОБЕРЕЖНИЙ, голова районного осередку товариства «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка.
