19 лютого — День Державного Герба України
У часи війни наш державний герб продовжує відігравати надзвичайно важливу роль, ставши символом єднання, стійкості, героїзму та прагнення до незалежності, які демонструє світові український народ та наш передовий авангард — Збройні Сили України.
2018 року українці відзначили 100-ліття запровадження тризуба як державного символа України. Спершу український флот запровадив цей символ у січні 1918 року, що було регламентовано відповідним «тимчасовим законом про флот УНР». Це був перший законодавчий акт, який легітимізував офіційне використання в Україні тризуба та жовто-блакитного прапора як державних символів, які на той час ще не були офіційно затверджені. І вже спираючись на цей закон 2 лютого 1918 року тризуб був ухвалений як державний герб Малою Радою УНР. Згодом тризуб став гербом Української Держави за гетьманату П. Скоропадського (1918) і Директорії УНР (1918-1920), а також зберігався українським урядом в екзилі (у вигнанні — ред.)
Слово герб походить від німецького «ербе» та означає спадок. Неабиякого розповсюдження воно набуло в часи середньовіччя, символізуючи не лише малюнки на лицарських щитах, але й для позначення приналежності земельних кордонів, тварин, будинків, замків та інших цінних речей.
Найдавніші зображення тризуба, які знайшли археологи, датуються Х століттям. Цей символ зустрічається на монетах, цеглі, надгробках, зброї та товарних пломбах.
Фрагмент плінфи з відбитком знаку князя Володимира Великого з Десятинної церкви в Києві, кін. Х ст.Фрагмент плінфи з відбитком знаку князя Володимира Великого з Десятинної церкви в Києві, кін. Х ст.
Також загальновідомо, що тризуб був найдавнішим князівським символом в Україні-Русі. Цей символ — державний знак князівської династії Рюриковичів. Проте, коли київський князь Володимир Великий прийняв християнство, то на деяких монетах посередині тризуба, над маківкою центрального стрижня, він почав додавати інвокаційного хреста як символ долучення України-Русі до родини європейських християнських країн. Так з’явилося зображення тризуба з хрестом. Згодом аналогічний символ поєднання із зображенням хреста викарбовували не лише на монетах князя Володимира, але й Ярослава Мудрого та Святополка.
Існують різні версії щодо появи хреста на княжому тризубі. Одні вважали, що там він опинився випадково. Інші — що це навмисно князі Володимир та Ярослав карбували хрест на тризубі як символ сакралізації їхньої монархічної влади та спорідненості з іншими європейськими християнськими династіями. Як би там не було, але з падінням історичної Київської Русі цей символ княжої влади поступово забули.
Досить цікавий у цьому відношенні і герб гетьмана Богдана Хмельницького, який за формою нагадує тризуб, увінчаний хрестом. Використовувався хрест і на більшості гербів та корогв українських козацьких полків, козацької старшини та гетьманів, набувши таким чином ознак традиційного українського національного символу. Це відповідало усталеній європейській геральдичній традиції, адже на більшості гербів та прапорів європейських держав зображувався хрест.
Впродовж ХХ століття тризуб уособлював боротьбу нашого народу за незалежність, репрезентуючи різні політичні організації. Наприклад, на емблемі ОУН був тризуб із мечем на місці середнього зуба.
15 березня 1939 року тризуб гербом проголосила Карпатська Україна. А 30 травня 1941 року його затверджено гербом відновленої Української Держави. Наприкінці Другої Світової війни було створено орган політичного керівництва українським визвольним рухом — Українську головну визвольну раду (УГВР). Її гербом став тризуб, що вже розцінювався не лише як державний герб України, а й як символ загальної політичної та військової боротьби за незалежність України.
В Українській Повстанській Армії тризуб зображався на нагородах та грошах, а також з’являвся в друкованих виданнях та на плакатах, а наприкінці 1980-х з початком розпаду срср та посиленням проукраїнських позицій, цей символ активно почали використовувати борці з комуністичним режимом.
Особливим часом для відродження державної символіки стали події зими 2013-2014 років. На Майдані під час Революції Гідності тризуб малювали на щитах і шоломах. У травні 2014 року на фасаді готелю «Парус» у Дніпрі фанати футбольного клубу «Дніпро» намалювали найбільший в Україні державний герб. А у 2021 році на площі Конституції біля будівлі Верховної Ради встановили пам’ятний знак «Тризуб». Його відкриття присвятили до дня Конституції України. На монументі вказано: «Знак «Тризуб» встановлений на честь 25-ї річниці прийняття Конституції України та 30-ї річниці незалежності України».
До початку повномасштабної війни з московськими окупантами щовечора вмикали підсвітку синьо-жовтого кольору. Також з цієї нагоди у серпні 2023 року на щиті монументу Батьківщина-Мати встановили тризуб.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України, взявши за основу колишній герб УНР затвердила своєю постановою проєкт Малого герба України у вигляді золотого тризуба (без хреста) на синьому щиті. Проте Конституцією України 1996 року передбачено, окрім Малого, ще й Великий Державний Герб України. Згідно зі ст.20 основного закону головним елементом Великого Державного Герба повинен бути знак Княжої Держави Володимира Великого (Малий герб) з урахуванням герба Війська Запорізького, яким є зображення козака з мушкетом, та Української держави Павла Скоропадського, проте ця вимога Конституції не виконана. Великий Герб і досі не прийнято.
Неодноразово розроблялись різноманітні його проєкти.
Серед них і такі, де зображувався тризуб із хрестом. Зокрема, у 2009 році у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт депутатки Оксани Білозір, яким пропонувався герб із зображенням тризуба з хрестом. Як обґрунтувала свій законопроєкт депутатка: «В основу Великого Державного Герба України покладений Малий Державний Герб України (золотий тризуб), увінчаний символом християнства — хрестом, що відображає апостольність християнської віри Київської Держави, захист Божественної сили над українським народом та землею. Тризуб — знак княжої держави Володимира Великого, символізує єдність небесної і земної, духовної і природної сфер українського світу».
Україна є однією з небагатьох європейських держав, влада якої ще 100 років тому добровільно викинула зі своєї державної символіки традиційний для України і Європи символ — хрест. Якщо ми поглянемо на герби та прапори європейських країн, то на багатьох з них і досі побачимо як офіційний символ хрест. Багатьма європейцями він і досі сприймається як сакральний символ, покликаний охороняти і захищати їхні країни. А комуно-більшовицька влада в Україні оголосила справжню ритуальну війну, яка тривала майже 80 років.
Хрести скидали з куполів храмів, чинили над ними наругу, палили та нищили, забороняли зображувати, використовувати та носити на грудях. Якщо хтось в радянські часи носив на шиї хрестик, то його висміювали, ображали, це ставало предметом розбирання та осуду на роботі, в інституті чи школі. Відомо чимало випадків, коли за носіння хреста могли звільнити з роботи чи відрахувати з навчального закладу, а в сталінські часи навіть запровадити до концтабору. Для комуністичного безбожного режиму хрест був ненависним і поступово став головним символом спротиву тоталітарно-богоборчій системі. І вже хоч з огляду на це, після розпаду срср та проголошення державної незалежності, він мав би бути повернений до символіки України. Проте наслідки багаторічного комуністично-атеїстичного зомбування населення таки мають свої плоди: багато хто і досі боїться повернення цього сакрального символу.
Для українців всього світу він є таким самим близьким і рідним, як жовто-блакитний прапор і національний Гімн.Для українців всього світу він є таким самим близьким і рідним, як жовто-блакитний прапор і національний Гімн.
Микола Побережний, голова осередку ВТ «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка
