Із давніх-давен криниця була у кожному селі, на кожній вулиці. Її оберігали, плекали, облагороджували, чистили. Криниці були спільним добром села. Біля криниці завжди збиралися люди, щоб не тільки набрати води, а й відпочити, поговорити, обмінятись новинами.
Із часом кожен господар почав викопувати криницю у себе на власному подвір’ї. Все рідше люди почали ходити до криниць, які стояли на вулиці. Вони почали втрачати свій вигляд, замулюватися.
Так було і в Соколівці. В кінці вулиці Богдана Хмельницького кілька років поспіль стояла занедбана криниця, огорожа біля неї – поламана.
Неодноразово люди говорили, що потрібно щось робити, натякали на бездіяльність місцевої влади і – все.
Нарешті, цього літа за ініціативи родин В.Олійник, Н.Цмикайло, І.Шуверткової організовано збір коштів для проведення відповідних ремонтних робіт. Спочатку криницю почистили, розібрали стару огорожу, зробили нову, пофарбували, прибрали, накрили. І хоча вода прибуває повільно, але ми віримо, що зовсім скоро чиста джерельна вода втамує спрагу, надасть сили та енергії.
Хочу висловити слова подяки найактивнішими мешканцям вулиці, які потрудилися біля криниці найбільше. Це родини В.Олійник, Н.Цмикайло, О.Вовк, А.Заболотної.
Хочемо подякувати ПП Марцінкевичу А.М, голові села В.Радіонову за надання матеріалів для огорожі.
Також хочу назвати усіх, хто долучився до збору коштів для ремонту криниці. Це родини Мисько, Цмикайло, Швець, Чабан, Сорочинська, Єлізарова, Заболотна, Поворознюк, Олійник М, Олійник В, Сидорчук, Бойчук, Верстюк, Ковальчук, Чаплій, Гевелюк, Бех.
Криниця – символ здоров’я, родючості, святості. Це – символ рідного села, безсмертя народу, джерело високої духовності.
Саме такі спільні добрі справи допомагають відродити духовність, роблять нас справжніми патріотами.
Iрина Шуверткова, уродженка села Соколівка.
