Сьогодні, 7 грудня, Україна відзначає День місцевого самоврядування. Це – свято тих, хто обрав своєю місією працювати на благо розвитку громади, рідного краю. Зокрема, це і старости сіл, які є найближчими до населення, знають усі актуальні проблеми людей, завжди намагаються вчасно їх вирішити.
Ніна Анатоліївна Юркова – староста сіл Жилинці та Буйволівці – без перебільшення знає у цих селах кожного. Тут живе, розпочала професійну діяльність у Жилинецькій школі. Педагогічна робота заклала і так у тонкій душі Ніни Анатоліївни любов не лише до вчительської праці та дітей, а й до усіх односельчан, бо школа була і залишиться назавжди для неї спільним домом, оазисом добра, краси та джерелом натхнення.
Так здобула авторитет і повагу жителів, які двічі поспіль обирали Ніну Анатоліївну головою Жилинецької сільської ради. Відбулась адміністративна реформа, але село не відпустило. Тепер на посаді старости опікується не лише Жилицями, а й сусідніми Буйволівцями. Тут теж люди – усі свої, знайомі, а тепер уже – рідні.
Ніна Анатоліївна знає проблеми і потреби кожного, намагається знайти спосіб, щоб допомогти, підтримати… “Усе це – ще із шкільних часів, – зізнається староста. – Адже на уроці до кожного потрібно підійти, по голівці погладити, підбадьорити. Так само і в селі. У кожному із нас продовжує жити внутрішня дитина, яка потребує уваги і любові. І відчувши підтримку, ми здатні на справжні вчинки”.
Таким педагогічним прийомом Ніна Анатоліївна успішно користується. Сказати чесно, навіть уявити важко, звідки вистачає у неї тієї любові, щоб ділитись нею із старенькими, юними та й усіма потребуючими. Сьогодні під особливою опікою – сім’ї захисників та рідні Героїв. А ще завжди в полі особливої уваги Ніни Анатоліївни – заклади освіти села – дитсадок та школа. Тут забезпечено усі потреби для того, щоб малюкам жилося і навчалося легко та комфортно.
Активно села допомагають військовослужбовцям, організовуючи ярмарки, благодійні заходи на користь ЗСУ.
У день професійного свята хочеться привітати Ніну Анатоліївну та подякувати за сприяння у передплаті та розповсюдженні газети “Вперед” у ввірених селах. Щоб жителі мали достовірну інформацію, старостат співпрацює із пересувним відділенням “Укрпошти”.
Про старосту села Косогірка Марію Боднар писати легко. Бо ж такою легкою, комунікабельною та привітною вона є і у житті. З людьми Марія Михайлівна працювати звикла. Вона тривалий час трудилася у сільській книгозбірні, де кипіло життя: сюди приходили люди, щоб взяти участь у цікавому заході, допомогти готувати передачі у зону АТО або ж просто поговорити про сільські новини.
Змінивши посаду, не змінила Марія Михайлівна свого ставлення до роботи, до людей. У старостаті завжди – людно. Тут організувався своєрідний штаб допомоги українським військовим, котрі захищають нашу землю від російських окупантів. Випічка домашніх солодощів, виготовлення овочевих салатів тривалого зберігання, вітамінної суміші із меду, горіхів та родзинок, квашеної капусти – усе відбувається спільно, оперативно, із залученням косогірських жінок-волонтерок. Але це про додаткові навантаження, окрім виконання обов’язків старости.
– Сьогодні непросто працювати у селах, де залишається багато проблем у різних сферах життєдіяльності, – розповідає Марія Боднар. – Але додає натхнення підтримка односельчан, їх розуміння та готовність працювати спільно. Так ми організовуємо прибирання територій у центрі села та на кладовищі, допомагаємо нашим воїнам, організовуємо заходи.
І справді, ініціативи старости знаходять миттєву підтримку земляків. Прикладів – багато. Зокрема, благодійні ярмарки на користь ЗСУ, меморіальні заходи із вшанування польсько-українського поета М.Гославського, який народився в Косогірці, щоденна робота волонтерського штабу. Таким чином люди самі стають і учасниками, і організаторами добрих справ. А підтримку власних ідей завжди знайдуть у старостаті.
Наталія Костенко є старостою сіл Правдівка та Вихилівка, а також тимчасово виконує обов’язки старости села Ясенівка. Попри свою завантаженість, Наталія Генадіївна докладає усіх зусиль, щоб приділити належну увагу кожному населеному пункту, сприяти їхньому розвитку та змінам на краще. Зробити усе це було би дуже важко без місцевих людей, із якими ведеться активна співпраця. Староста намагається постійно бути на зв’язку, реагувати на усі запити населення, вирішувати як найменші проблеми, так і більш глобальні.
Із початку повномасштабного вторгнення і до сьогоднішнього дня жителі сіл активно долучаються до допомоги землякам, які стали до лав Збройних Сил України. Запити військовослужбовців завжди намагаються задовольнити усіма можливими способами: організація зборів коштів на потреби воїнів, передача на фронт необхідної продукції: овочів, фруктів, консервації. Також у населених пунктах, як і у всіх селах громади, були проведені ярмарки, зібрані кошти на яких передали на купівлю дронів. До допомоги армії також долучаються місцеві фермери, приватні підприємці.
Цьогоріч у селах також відбулися зміни, пов’язані із покращенням благоустрою. Зокрема, зроблено ремонти доріг: у Правдівці – поточний, у Ясенівці – поточний та капітальний. Значно покращилася матеріальна база дошкільних та закладів загальної середньої освіти за сприяння відділу освіти Ярмолинецької селищної ради.
Наталія Костенко вважає, що робота старости – неможлива без підтримки населення. Посадовиця зазначає: “Кожен староста у нашій громаді – на своєму місці, ми намагаємося максимально працювати на спільний результат, вкладаючи усі свої сили та знання”.
Алла Гуменюк та Анастасія Граб. Фото Віктора ШИРОКОГО, із власного архіву героїнь матеріалів, а також із Фейсбук-сторінок бібліотеки-філіалу села Правдівка та Косогірського сільського клубу.
