В історії подільських сіл є періоди, які місцеві жителі називають «золотим віком». Для села Шарівка такий розквіт нерозривно пов’язаний із постаттю Римми Олександрівни Кравчук (Сафонової). Її доля — це приклад того, як людина, може стати душею та головною рушійною силою цілої громади, залишивши по собі спадок, що вимірюється не лише цифрами звітів.
Цього року шарівчани відзначають особливу дату — 100-річчя від дня народження видатної землячки Римми Олександрівни. До ювілею у селі готується низка пам’ятних заходів, адже масштаб її особистості досі надихає місцевих жителів.
Римма Олександрівна народилася 3 квітня 1926 року. Її юність припала на важкі воєнні та повоєнні роки, що загартували характер. Здобувши фах агронома спочатку в технікумі, а згодом — у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті, у 1951 році за направленням вона потрапила до Шарівки.
Молода спеціалістка приїхала у господарство, яке на той час переживало не найкращі часи. Проте Римма Олександрівна не боялася труднощів. Вона почала з елементарного, але фундаментального — наведення ладу на самій землі. Жінка власноруч складала карти удобрення полів, впроваджувала наукову сівозміну та привчала селян до технологічної дисципліни. Її професіоналізм був настільки помітним, що коли попередній директор Павло Ткаченко пішов на відпочинок, кандидатура наступника була очевидною, хоча сама Римма Олександрівна певний час вагалася, чи вистачить сил очолити величезний колектив.
Із 1955 по 1986 рік Римма Кравчук була незмінним директором радгоспу «Шарівка». Під її керівництвом господарство перетворилося на справжній аграрний гігант області. Особлива увага приділялася елітному насінництву — галузі, що вимагає ювелірної точності та глибоких знань. Врожаї зернових та цукрових буряків зросли вдвічі, а показники виробництва молока та м’яса у 60-х роках стали еталонними для всього району. За її ініціативи в селі заклали розкішний сад, який десятиліттями радував жителів плодами. За ці досягнення Римма Олександрівна була відзначена найвищою нагородою того часу. Вона тричі ставала учасницею Виставки досягнень народного господарства, привозячи додому золоті та срібні медалі.
Римма Кравчук розуміла: щоб люди хотіли працювати на землі, вони повинні жити в гідних умовах. Саме тому радгосп під її керівництвом став потужною будівельною організацією. Центр Шарівки невпізнанно змінився. З’явився сучасний Будинок культури, великий торговельний центр, було прокладено перші асфальтовані дороги. Для молодих спеціалістів та вчителів будували двоповерхові житлові будинки — нечувана на той час розкіш для села.
За кошти радгоспу було обладнано 18 навчальних кабінетів, майстерні та навіть спеціальні кімнати для відпочинку першокласників. Шкільна виробнича бригада «Супутник» під її опікою у 1975 році посіла третє місце в Україні, готуючи нове покоління господарів землі.
Попри залізну волю керівника, Римма Олександрівна залишалася жінкою з великим серцем. Вона встигала все: керувати тисячами гектарів, бути депутатом місцевих рад багатьох скликань і найголовніше — бути матір’ю. Вона народила та виховала п’ятьох дітей, за що отримала почесне звання «Мати-героїня».
Римма Олександрівна пішла з життя 3 квітня 1998 року — саме у свій 72-й день народження, символічно замкнувши коло свого земного шляху. Сьогодні в Шарівці про неї згадують як про людину, яка навчила селян не просто працювати, а любити свою землю і пишатися своєю працею. Її спадок — не лише стіни чи цифри, це дух господарності, який вона прищепила громаді на десятиліття вперед.
Ольга КУПЧАК
