Цьогоріч Україна вперше разом із усім світом відзначає День захисту дітей саме 20 листопада. І ця дата обрана невипадково. Адже саме 20 листопада 1959 року було ухвалено Декларацію прав дитини, а в 1989 році цього ж дня країни світу одноголосно підтримали Конвенцію ООН про права дитини. Кожна дитина заслуговує на щастя, любов, турботу та безпеку — цінності, забезпечити які сьогодні, в умовах повномасштабного вторгнення, надзвичайно складно. Та попри всі виклики, українські діти залишаються талановитими, амбітними, незламними. Вони знаходять час для розвитку, творчості й мрій. А ми, дорослі, і надалі будемо підтримувати їх на цьому шляху, роблячи все можливе, щоб їхнє дитинство було світлим і захищеним.
З нагоди цього особливого дня ми підготували історії про юних і натхненних талантів нашої громади.
У час, коли технології дедалі більше впливають на навчання й дозвілля, багато молодих людей усе ж шукають опору у справжніх цінностях — родині, творчості та саморозвитку. Наша співрозмовниця Дарина Стецюк — саме з таких. Кількість її захоплень вражає: у вільний від навчання час вона рідко проводить години в телефоні, натомість охоче пробує нове, навчається й удосконалюється.
Із самого дитинства Дарина знала, ким хоче стати — хореографом. Вона навчається в Ярмолинецькій дитячій школі мистецтв, займається танцями у хореографічному колективі «Мрія» та виступає разом із ним на місцевих заходах, фестивалях і конкурсах. «Для мене танець — це, мабуть, усе. Хочу передавати іншим це відчуття, щоб вони теж могли відчути його красу та енергію», — ділиться Дарина. Вона добре розуміє, що шлях до професійного хореографа вимагає постійного розвитку, тому прагне вдосконалюватися в різних стилях.
У позашкільному закладі Дарина також навчається в класі образотворчого мистецтва. Разом із викладачкою Наталією Остапчук вона опановує нові техніки та експериментує з різними матеріалами. Її художні роботи неодноразово займали призові місця на конкурсах.
Своє захоплення мистецтвом і творчістю Дарина хотіла б перенести й у шкільне життя. Якби вона стала вчителькою, прагнула б розвивати креативне мислення учнів і показати, що шкільні уроки знадобляться їм у житті та професії. На її думку, це могло б кардинально змінити ставлення дітей до навчання.
Особливе місце у Дарини займає любов до слова та книг. У Ярмолинецькому Будинку дитячої та юнацької творчості вона відвідує гурток «Журналістика», де вчиться працювати з текстом, висловлювати свої думки та створювати власні матеріали. Дарина вже пробувала себе у науковій діяльності: вона посіла 3 місце на обласному конкурсі-захисті науково-дослідницьких проєктів «Перший крок у науку» у секції «Літературна творчість» (керівниця — Тетяна Граб). Крім того, нещодавно дівчина взяла участь в обласному конкурсі «Старі вислови на новий лад», де здобула 2 місце.Незмінним улюбленим місцем для Дарини залишається дитяча бібліотека, де вона може відпочити від занять. Саме тут дівчина знаходить не лише цікаві книги, а й однодумців, формуючи свій інтелектуальний і соціальний простір. Дарина двічі ставала переможницею конкурсу «Лідер читання», який проводиться серед юних читачів Ярмолинеччини, і представляла нашу громаду на обласному рівні.
Найбільшою підтримкою для Дарини є її сім’я — батьки, які розуміють її творчість, та два молодші братики. Богдан (9 років) — милий і добрий, хоч іноді пустує, а Устим (11 років) захоплюється Lego, технологіями та механізмами в машинах. Незважаючи на різні інтереси, діти завжди знаходять спільну мову. «Вони можуть вислухати і підтримати мене, особливо коли я ділюся емоціями після прочитаних книг», — розповідає Дарина.
Дует зовсім юних, але вже по-справжньому талановитих ярмолинчан — Валерії Василенко та Олександра Міщанчука — впевнено завойовує любов глядачів. Обоє артистів навчаються у Ярмолинецькій дитячій школі мистецтв, а в дуеті виступають з минулого року. За цей час вони стали незмінними учасниками практично всіх мистецьких заходів громади: жодне свято чи концерт не минає без їхнього щирого та емоційного виконання.
Валерія співати любила з раннього дитинства. Тоді вона часто уявляла себе Ельзою — героїнею відомого дитячого мюзиклу «Холодне серце» — і навіть мала відповідний костюм для тематичних свят. Тож коли дівчинка пішла до школи, музикою почала займатися професійно: спершу вона відвідувала лише клас фортепіано, а незабаром почала займатися й вокалом. Нині Валерія навчається у 4 класі Ярмолинецького ліцею №1 ім. Сергія Слободяна, є старостою класу та додатково займається англійською мовою.
Олександр також захоплювався музикою змалечку — він постійно співав удома, тому коли батьки помітили талант сина, вирішили розвивати його, віддавши хлопчика до школи мистецтв. Олександр займається грою на фортепіано і пробував свої сили в грі на акордеоні, проте найбільше задоволення йому приносить саме вокал. Як розповідає мама Тетяна, Сашко навіть під час гри за комп’ютером часто співає і вже мріє пов’язати своє майбутнє саме з музикою.
Викладачка класу вокалу Ярмолинецької ДШМ Валерія Стрихарчук з особливою теплотою розповідає про своїх вихованців: «Вони старанні та безмежно талановиті учні. Олександр володіє, не по роках, міцним і сильним голосом, а Валерія має великий діапазон і теж дуже потужний вокал, особливо як для своїх дев’яти років. Хоча в дуеті співають недовго, за цей період вони зробили величезний крок уперед і значно розвинули свої голосові можливості. У дуеті діти підтримують один одного, на сцені працюють як справжні артисти, а в житті залишаються добрими друзями».
Усе це — не просто природний талант, вчасно помічений викладачами та рідними, а результат постійної та наполегливої праці. Тож попри юний вік, Валерія та Олександр мають вагомі творчі здобутки. Вони є лауреатами Всеукраїнських конкурсів, неодноразово виборювали призові місця на обласних та всеукраїнських мистецьких змаганнях. Юні вокалісти брали участь і ставали призерами таких відомих фестивалів-конкурсів, як Grand-Fest Кам’янець, «Перлинкове намисто», «Мистецька варта» та багатьох інших творчих форумів, де їхній талант отримував високу оцінку журі.
Підготували Анастасія Граб та Ольга Купчак
