Ще з раннього дитинства дев’ятикласниця Ярмолинецького ліцею №2 Ліза Мартинюк виявляла особливу любов до малювання. У дитячому садочку її роботи неодноразово хвалили вихователі, відзначаючи, як маленька дівчинка вміє передати на папері не лише форму, а й настрій, емоцію та душу своїх героїв. Сьогодні дівчина продовжує розвивати свій талант, створюючи роботи, що вражають чутливістю й виразністю.
А почалося все з дідусевих лебедів. Дідусь, людина творча, часто проводив час із маленькою онукою, показуючи їй, як простими лініями оживити білих красенів на аркуші паперу. Спритні маленькі пальчики Лізи одразу взялися повторювати кожен рух — і, на подив усіх, у дівчинки чудово виходило. Тоді й народилася її любов до мистецтва, до кольору, до краси.
Мама й досі зберігає перші малюнки — кумедні, зворушливі, намальовані дитячою рукою, але сповнені щирості й тепла. Саме з них почалася творча історія юної художниці, яка сьогодні впевнено розкриває свій талант і доводить: справжнє покликання видно з дитинства.
Основною технікою, яку обожнює і в якій досягла значних успіхів Ліза, є графіка олівцем. Саме цей, на перший погляд простий інструмент, відкрив перед нею цілий світ відтінків, світлотіней і фактур. Олівець дозволяє Лізі найкраще передати глибину почуттів, ніжність або драматизм настрою, створюючи реалістичні образи, сповнені життя. У її малюнках одразу помітна увага до дрібниць: філігранна робота з лінією, точний штрих, гармонійна композиція. Кожен малюнок — це маленька історія, створена з великою любов’ю та терпінням.
Вражає те, що Ліза не відвідує художню школу. Усе, чого вона досягла, — результат самостійної праці, щирого захоплення й безмежної цікавості до мистецтва. Дівчинка невтомно експериментує, шукає нові способи самовираження, вивчає техніки, а головне — слухає своє серце. Її роботи — це відображення внутрішнього світу, сповненого гармонії, світла та мрій.
Ліза регулярно бере участь у різноманітних художніх конкурсах, де її твори часто отримують високу оцінку. Кожен новий конкурс для неї — це не просто змагання, а можливість кинути виклик собі, спробувати нові сюжети та вдосконалити свою техніку.
Особливе місце у творчому житті юної художниці займає захоплення роботами сучасного українського художника Володимира Реброва. Його творчість, особливо серія графічних робіт «Війна очима українського художника», яка зображує незламний дух українців та військових, є потужним джерелом натхнення для Лізи. Володимир Ребров, відомий своїми чорно-білими графічними портретами з яскравими жовто-блакитними акцентами, використовує мистецтво як зброю та підтримку. Його роботи, що передають біль, надію та силу нашого народу, резонують із внутрішнім світом Лізи.
Попереду — нові вершини, нові виставки, нові творчі відкриття. І особливо символічно, що зовсім скоро вся Україна відзначатиме День художника — свято тих, хто бачить світ у кольорах і лініях, хто вміє помічати красу там, де інші проходять повз. Саме до таких людей належить і наша юна мисткиня.
Тож від усього серця бажаємо Лізі Мартинюк не зупинятися на досягнутому, розвивати свій унікальний стиль, сміливо йти вперед до нових творчих перемог і продовжувати надихати всіх своїм витонченим талантом, теплом і любов’ю до мистецтва!
Ольга Купчак
