Нещодавно жителі села стали свідками освячення скульптури священиками двох церков: католицької — отцем Віктором Шклярчуком — настоятелем Шарівської римо-католицької парафії, та православної — отцем Володимиром Сакуляком — настоятелем Української православної церкви. Ця скульптура безкоштовно подарована жителям села Голохвасти, звідки походять корені двох поважних родин (мама була депутатом районнї ради, батько — бригадиром будівельників) нині вже покійних батьків скульптора Володимира Журбіцького. А ще на цій височині стояло колись древнє городище Голоковці, яке багато разів нищилось різними загарбниками. В пам’ять про них і сучасних героїв встановлена ця скульптурна композиція.
Володимир Анатолійович Журбіцький — житель села Голохвасти, художник, член спілки Народних майстрів України, має звання «Золоті руки Хмельниччини», скульптор, вчитель. Довго втілював мрію, яка ще колись явилась йому. Були різні варіанти. І, нарешті, настав час встановлення дев’ятиметрової композиції Скорботного Ангела Вознесіння на сільському кладовищі. Його видно здаля. Над ангелом — білий промінь до неба, на якому православний хрест, як твердження того, що душа людини відходить на 9 день, католицький — нижче, як твердження, що на 7 день. Ангел відображає примирення двох релігій: єдність православного і католицького світу. Композиція ніби заявляє: на цвинтарі всі рівні перед Богом.
Для виготовлення Ангела Вознесіння скульптор використав подароване дерево, надсучасні новітні технології, щоб воно не зіпсувалось. Цікавою є його історія. У селі Голохвасти був величезний ясен, якому більше 300 років. Ріс він в господарстві, де жила сім’я поляків Трачевських. Вони були репресовані і вислані царською владою ще з Польщі. І поселились в Голохвастах, мали великі садки. Згодом побудували вітряк, потім ще один — в Антонівцях. Та не пережили репресій в 20-тому столітті. Така була доля польських переселенців за 300-річну історію проживання на території Поділля. Теперішній господар Трачук Володимир подарував дерево Володимиру Журбіцькому. А той зробив з найкращої частини скульптуру Ангела. І ще й дерев’яну паркову скульптуру «Лебеді Єдності»», якою нещодавно Володимир Анатолійович здивував хмельничан.
У липні 2023 року відзначалось 26-річчя поріднених міст-побратимів: нашого Хмельницького і Цеханова в Польщі. Мерія м. Хмельницького оголосила конкурс на кращий подарунок польським друзям. У конкурсі переміг В. Журбіцький. Всіх зачарували незвичайні лебеді в стилі кубізму. На тумбі під птахами автор зобразив ікони і герби Цеханова і Хмельницького, що символізує довготривалі дружні побратимські відносини між містами. Коли хмельницька делегація прибула на відзначення свята до Польщі, то композицію вирішили встановити в найкращому місці нового парку ім. Вацлава Пікуса на алеї міст-побратимів серед дерев’яних скульптур. Делегацію Хмельницького очолив начальник департаменту культури, релігії і туризму Хмельницької міської ради Артем Ромасюков. По приїзді до Цеханова, Артем Євгенович разом із мером міста Кшиштофом Косинським, відкрили скульптурну композицію в Парку, поєднавши Лебедів символічними стрічками двох держав: біло-червоною Польщі та синьо-жовтою України. Нехай робота нашого талановитого земляка Володимира Журбіцького довгі роки прикрашає Парк скульптур Цеханова і радує жителів, нагадуючи про важку долю виживання польського і українського народів в боротьбі за свою незалежність, взаєморозуміння між церквами і народами, єдності між людьми і миру у всьому світі. Нагадують про Єдність всім рідним землякам в Голохвастах, де здавна жили представники різних національностей.
А через рік роботи над Ангелом завершились. При підтримці небайдужих людей було встановлено скульптуру, яка вражає своєю оригінальністю і композиційною довершеністю. У ній зашифрований глибокий зміст і значимість. Фігура встановлена в центрі цвинтаря. Звідси розходяться стежки в різні боки до могил, де похоронені рідні, друзі, односельчани, з якими ріс автор. Були роки, коли віруючі різних конфесій розділились між собою, були часи примирення. Сьогодні українство проходить об’єднання церков. Хотілось би, щоб це згуртувало всіх віруючих. Ще років 5 тому було освячене місце, де сьогодні стоїть Ангел Вознесіння.
У селі вже здавна існує традиція: у неділю перед Вознесінням в селі збираються люди пом’янути предків. Батьки Володимира Журбіцького належали до різних конфесій, тому приходити потрібно було у різний час. Він хотів, щоб молитва була разом, щоб всі жителі села і ті, що тут бувають рідко, були єдині в одній молитві. І ось цей час настав. Жителі села, священники, друзі, які приїхали привітати талановиту людину, об’єднались в Молитві до Бога, до Матері Божої, до Ангела. Відчувалась велика сила, святість, єдність, тепло, спокій і радість. Здавалось — небо відкрилось — пташки співали, легенький вітер огортав теплом, під висотністю хрестів Ангел всім посилав свою любов, мир і злагоду.
Автор висловив вдячність всім добрим людям, доброчинцям, які допомагали у створенні скульптури, всім, хто прийшов розділити його досягнення молитвою, словом, підтримкою у важкий час: своїй родині, священників, які так гарно провели обряд освячення композиції; найбільше — Миколі Вальку; родині Ленюків, які постійно допомагали і підтримували скульптора; Івану Кирилюку, Валентину Мазуру, Ємілії Німцович, Болеславу Добровольському — членам «Бойового братерства України» Хмельницького полку, до якого входить Володимир Анатолійович, волонтерів, капеланів, які підтримували його ідею: «Сила в Єдності!». І ми відчули цю Єдність там — біля Ангела. Я його назвала «Ангелом Єдності». І присвятила свою пісню, яку виконала переселенка зі Сходу, Народна артистка України Наталя Латун.
Яніна Дзівановська
