31 травня 1859 року, у Лондоні на годинниковій вежі Вестмінстерського палацу було встановлено годинник, який нині відомий усьому світу як Біг-Бен.
Сьогодні тільки дуже допитливі люди й знавці історії пам’ятають, що спочатку Біг-Беном називали найбільший з шести дзвонів годинникового механізму, а не сам годинник або вежу. Остання понад 150 років мала назву Башта святого Стефана, а в 2012-го її перейменували на честь королеви Єлизавети. Однак у масовій свідомості весь цей ансамбль має назву «Біг-Бен». Це чи не найпопулярніший символ Лондона і Великої Британії.
Утім, наша розповідь не тільки про Великого Бена, а й про інші відомі вуличні годинники.
Раніше у Вестмінстерському палаці також була годинникова башта, зведена наприкінці ХІІІ століття. Вона, можливо, дотепер стояла б на своєму місці, якби не пожежа, що сталася в палаці 1834 року. Саме тоді було ухвалено рішення побудувати нову вежу — у неоготичному стилі за проектом архітектора Огастеса П’яджиа. Однак уряд погодився на її зведення за умови, що вежу буде оснащено найточнішим і найгучнішим у Лондоні годинником. За перше відповідав королівський астроном Джордж Ейрі: за його проектом, перший удар дзвону мав лунати щогодини з точністю до секунди, а точність удару мали перевіряти щогодини по телеграфу. За друге — політик Бенджамен Голл, куратор установки на новій вежі 14-тонного дзвону, на той час найбільшого і найважчого у Великій Британії. Кажуть, саме на його честь дзвін назвали Великим Беном.
Хоч би там як, а нині годинник на вежі Єлизавети чують на всій планеті. Мікрофони міжнародної радіослужби ВВС передають його бій раз на годину. Кожні два дні годинниковий механізм ретельно змащують і перевіряють. Однак, як і будь-який годинниковий механізм, годинник на Біг Бені спішить або відстає. Утім, навіть через понад півтора століття похибка невелика. Щоб виправити неточність, потрібне старовинне англійське пенні (монетка). Ніхто до ладу не знає, коли й кому прийшла в голову думка щодо використання монети, проте ідея досі працює. Старовинне одне пенні, покладене на чотириметровий тристакілограмовий маятник прискорює його рух рівно на 0,4 секунди на добу. Забираючи або додаючи монетки, доглядач домагається абсолютної точності. Циферблати Біг Бена дивляться на всі сторони світу. За підрахунками вчених, хвилинні стрілки протягом року долають загальну відстань 190 км. До речі, усередині годинникової вежі розміщено клітку, призначену для ув’язнення членів парламенту, які порушили закон.
Між іншим, ми також не гірші за інших. Баштовий годинник на Львівській ратуші на 8 років старший за Біг-Бен. Його встановлено 1851 року. Годинник, який був до нього, впав разом із дзвонами ратуші 1848 року під час артилерійського обстрілу австрійськими військами й розбився. Після реконструкції вежі 1851 року на ній встановили годинник, який замовили на фабриці віденського підприємця Вільгельма Штиля. Саме він ось уже більше 175 років відміряє львів’янам час.
Знавець історії Львова Ілько Лемко розповідає, що в 70-80-х роках ХІХ століття годинником на ратуші займався майстер, ім’я якого нащадки не зберегли. Відомо тільки, що він доглядав за годинником, як за дитиною. І коли годинник почав трохи відставати, а годинникарю протягом кількох днів не вдалося усунути цей дефект, він так засмутився, що зліг і…. помер. Історик міста Львова зазначає, що годинник — механічний. Тепер це велика рідкість, оскільки в більшості європейських міст годинники комп’ютеризовані. Оригінальний механізм зберігся лише на Львівській ратуші та в Лондонському Біг-Бені.
До 2000 року пересічних громадян до годинника не пускали — вежу ратуші вважали стратегічним об’єктом. Нині вхід — вільний, але дістатися до годинника непросто, адже висота вежі дорівнює висоті 12-поверхового будинку й від 4-го поверху, на який можна піднятися на ліфті, треба подолати ще 255 сходинок! А от у вежу Біг Бена досі не пускають — з метою безпеки. У Львові можна споглядати навіть годинниковий механізм. «Ветеран годинникової справи» важить 2,5 тони. Діаметр циферблата — 2,7 м. Довжина великої стрілки — 2,15 м, маленької — 1,7 м. Дзвонить годинник кожні 15 хв і, звісно ж, щогодини. На великому дзвоні є напис німецькою: «Спіть спокійно. Ми вас розбудимо, коли треба». Львів’яни кажуть, що якщо потрапити на вежу в той момент, коли дзвонить годинниковий дзвін, і загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться.
Унікальний годинник з відеороликами розміщено в столиці Чехії — відомий Орлой протягом шести століть вражає туристів і сповнює гордістю чехів. Це середньовічний баштовий годинник, встановлений на південній стіні староміської ратуші. Він є найстарішим астрономічним годинником у світі, що досі працює.
Астрономічний циферблат показує старочеський, вавилонський, центральноєвропейський (сучасний) і зоряний час, час сходу і заходу Сонця, положення Сонця і Місяця серед сузір’їв, що входять у зодіакальний круг, а також фази Місяця. Під астрономічним розміщено календарний циферблат, який дає змогу визначити день і місяць календарного року, день тижня, неробочі дні, а також постійні свята християнського календаря.
Та це ще не все! Із 9 ранку до 21 вечора кожні 60 хвилин туристи і жителі Праги стають свідками справжньої вистави. Починають рухатися чотири фігурки, розміщені збоку від астрономічного циферблата.
До цього дива середньовічної техніки, яке вперше згадується 1410-го року, доклало руку кілька майстрів. Достеменно відомо, що механічний годинник й астрономічний циферблат створив Мікулаш із Кадані. Як винагороду за роботу майстер отримав будинок біля Гавельських міських воріт і 3000 празьких грошів одноразово (на них можна було купити 95 корів).
Через 80 років Орлоєм зайнявся празький годинникар Ян Руже на прізвисько майстер Гануш: він відремонтував механізм, додав нижній календарний циферблат і першу рухому фігуру. Протягом наступних століть куранти неодноразово зупинялися через відсутність досвідченого доглядача, їх кілька разів ремонтували, додаючи нові елементи. У XVIII столітті Орлой десятиліттями стояв без руху і перебував у такому критичному стані, що, коли 1787 року ратушу перебудували, його хотіли викинути на лом. Врятувати унікальний годинник вдалося лише завдяки старанням кількох ентузіастів.
Орлой, створений за сто років до Коперника, є геоцентричною системою світобудови із Землею в центрі Всесвіту. Однак це не применшує його наукової та історичної цінності.
Микола Побережний, голова осередку ВП «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка
