Солобковецька громада попрощалася із своїм земляком — Олександром Крюковим.
Учора Солобковецька громада провела в останню земну дорогу захисника Олександра Крюкова. Вірний військовій присязі, він до останнього подиху боровся за свободу та незалежність України, віддавши найдорожче — своє життя.
Зустрічаючи воїна-земляка, жителі громади схилили голови та стали на коліна. Провести Героя в останню путь прийшли рідні, друзі, бойові побратими, односельці та шкільні товариші. Люди утворили живий коридор, що простягнувся від батьківського дому до площі біля сільської ради, де відбувся прощальний мітинг, а далі — до місця його вічного спочинку, віддаючи останню шану Герою.
Крюков Олександр Миколайович народився 16.05.1990 року в місті Запоріжжя. Коли йому було 4 роки, сім’я переїхала у село Солобківці, де він навчався у місцевій школі. 10-11 класи закінчив у Кам’янець-Подільському військовому ліцеї, після якого вступив до Кам’янець-Подільського національного університету на факультет фізичної культури та реабілітації. Після закінчення навчання проходив строкову військову службу у 95-ій десантно-штурмовій бригаді. Першого з Солобковецької громади мобілізували до зони АТО у березні 2014 року. Після демобілізації працював у місцевій школі-інтернаті, пізніше — у місті Хмельницькому. У 2016 році одружився, а у 2021 народилася прекрасна донечка Анна.
З початком повномасштабної війни мобілізований 10 червня 2022 року. Ніс військову службу на посаді старшого солдата, оператором протитанкових керованих ракет. Пізніше отримав звання молодшого сержанта. Проходив військову службу на Харківщині та Донеччині.
Загинув 24.03.2025 року у Донецькій області.
Щирі співчуття рідним та близьким — дружині, маленькій донечці, батькам та сестрі. Нехай Господь дарує їм сил пережити цю непоправну втрату.
