До Всеукраїнського забігу із такою назвою долучились у Ярмолинцях. Учасники вшанували земляків, котрі загинули, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, а також, щоб продемонструвати вдячність рідним полеглих.
Усі учасники забігу, а їх було близько 150 осіб, зібрались біля приміщення селищної ради. Про суть та благодійну мету забігу (збір коштів на потреби ЗСУ) у вступному слові розповіла ведуча акції, методистка Будинку творчості Ірина Шуверткова. Розпочали акцію із виконання Гімну України та хвилини мовчання, якою вшанували пам’ять усіх загиблих у російсько-українській війні.
Привітав учасників заходу та подякував за участь у ньому Ярмолинецький селищний голова Андрій Шутяк. Вітальне слово виголосив директор Ярмолинецької ДЮСШ, учасник війни Віктор Хоптяр. А далі було дано старт забігу. Школярі, педагоги, військовослужбовці, співробітники органів місцевого самоврядування, працівники культури, родини з дітьми, жителі селища та гості пробігли символічну дистанцію – 2 кілометри, яка розпочалась на площі 600-річчя Ярмолинець, проходила центр селища і завершувалась знову ж таки на площі – поруч нещодавно встановленої Алеї Слави. Кожен спортсмен із номером та ім’ям Героя, прикріплений до футболки, підходив до «свого» патрона, віддаючи шану поваги.
Так, учасник бойових дій російсько-української війни, директор Ярмолинецької ДЮСШ Віктор Хоптяр присвятив свій пробіг бойовому побратиму, земляку, з яким разом служили в лавах 3-ї окремої танкової Залізної бригади, Едуарду Садомському. Він біг, тримаючи національний прапор із підписами бойових побратимів.
Староста сіл Сутківці та Лисівка Леонтій Побережний біг із іменем загиблого односельчанина, молодого офіцера Нацгвардії Романа Лабаня. Саме його іменем названа школа у рідному селі, у якій навчався Герой. Ярмолинецький селищний голова Андрій Шутяк під номером «61» брав участь у забігу за свого бойового побратима, друга, ярмолинчанина Сергія Слободяна, з яким разом служили в одному із військових формувань Сил спецоперацій.
Прийшли взяти участь у спортивному заході і люди із числа внутрішньо переміщених осіб. “Команда” багатодітної сім’ї Шевченків, котра раніше жила у місті Слов’янськ, склала десять учасників: батьки та восьмеро дітей.
Героїв, за яких бігли, особисто не знали, але, за словами матерів Наталії, вони добре розуміють, що таке війна, страх, небезпека. Тому в такий спосіб подякували Героям за можливість жити. Учителька Ярмолинецького ЗЗСО I-III ст. №2 Олена Гладун одягнула спортивну форму із номером «17» та прізвищем свого учня – Віталія Гуменюка.
У школі його ім’я разом із іншими Героями – випускниками закладу – знають і пам’ятатимуть завжди. Голова БО «Волонтер Ярмолинеччини», депутатка Ярмолинецької селищної ради Наталія Беренда бігла, вшановуючи пам’ять науковиці та політикині Ірини Фаріон. «Вона теж із свого поля бою повернулась «на щиті», – каже пані Наталія.
За Героя України, ярмолинчанина Володимира Сову-Лісовця проніс естафету пам’яті заступник Ярмолинецького селищного голови Іван Березовський.
Цікаву історію розповів військовослужбовець військової частини А730 Дмитро Гіроль про Героя, якому він присвяти забіг – Михайла Чайковського: «Ми були знайомі, навчалися в одному закладі – академії сухопутних військ ім. П. Сагайдачного. Він вступав спочатку у сержантський коледж, я – на офіцера. Михайло після першого курсу вступив навчатись на офіцера і закінчив факультет бойового застосування військ. Мене ж після першого курсу перевели до Харкова до інституту танкових військ. Через деякий час зустрічались, він був уже командиром батальйону».
Про кожну із історій можна писати багато, бо усі учасники обирали своїх Героїв не просто так. Вразила ще історія юного ярмолинчанина Костянтина, який брав участь в акції разом із своєю мамою, військовослужбовицею Лідією. У боях загинув хрещений Кості Володимир Хоптяр. Це сталося 28 квітня 2018 року.
Співробітниця відділу освіти Наталя Кириченко прийшла взяти участь у спортивній благодійній акції разом із двома синами – Назаром та Романом. Вони бігли за Героїв Сергія Слободяна, Ярослава Костишина та Олександра Ковальчука.
А начальниця відділу освіти Руслана Гаврилюк бігла за ясенівчанина, Героя війни Андрія Кулачка, але також у цей день підійшла та вклонилась пам’яті колишнього учня Руслана Стеця (на світлині – разом із Іриною Нехайчук, яка бігла за Руслана. Ірина Нехайчук – вимушена переселенка із Запорізької області, тепер живе та працює у Ярмолинцях).
Хай пробачать учасники забігу, про яких, за браком можливості та часу під час акції поспілкуватися не вдалося. Але однозначно, у кожного з них цей день був особливим, бо присвячений Герою-земляку. Після завершення кросу люди не хотіли розходитись – довго стояли біля портретів Героїв на Алеї Слави, спілкувались, фотографувались, розповідали історії своїх Героїв… І це свідчення того, що захід насправді зібрав небайдужих…
Після підбиття підсумків підрахували суму збору – майже 5 тисяч гривень. Ці кошти будуть використанні на придбання FPV-дронів для наших ЗСУ.
Алла Гуменюк.
