Перетворити улюблену справу у ту, яка буде приносити дохід – мета, що переслідує багатьох. Перед собою її поставила і Анастасія Глуховська, яка відкрила у Ярмолинцях студію танцю для дітей та дорослих “Fly Dance Studio”. Iз власницею поспілкувалися про те, як виникло рішення відкрити бізнес, чи вдалося досягти бажаного результату, чи важко працювати самій на себе та як це – бути мамою-підприємицею.
– Розкажи про захоплення танцями. Iз чого воно почалося та як розвивалося?
– Для мене танці – це як повітря. Я займалася ними із дитинства, спершу був хіпхоп, потім перейшла у Ярмолинецьку дитячу школу мистецтв, де вивчала народні танці. Тому рішення вступати на хореографію після 9 класу було цілком свідомим та очевидним. Навчалася я у Львівському коледжі культури і мистецтв, паралельно із цим займалася та виступала у відомому у Львові ансамблі “Діброва”, та викладала у інших ансамблях.
– Як далі формувався твій професійний шлях?
– У 2020 році я закінчувала коледж, тоді саме був COVID-19, навчання було дистанційним, так ми і здавали дипломні роботи. Було цікаво демонструвати комісії гопак через екран монітора.
Якраз у той період з’явилася вакансія викладачки танців у Солобковецькій музичній школі, і протягом трьох років я працювала там. Після цього почала роботу в Ярмолинецькій дитячій школі мистецтв, займалася із дітьми до виходу у декрет.
– Коли та як вирішила відкрити власну студію? Що було найважче у цьому процесі?
– Таке бажання в мене з’явилося одразу ж після випуску із коледжу, ми вже навіть дивилися зал, в якому зараз знаходиться студія, планували орендувати його. Але тоді не вийшло, і це навіть добре. Адже саме був розпал карантину, і якби я вирішила починати усе робити тоді, то швидше за все просто б вигоріла.
Коли вже працювала у Солобківцях, тоді серйозніше задумалася над відкриттям студії в нас у селищі. Моєю метою було створення простору, куди люди могли б прийти і відпочити. Навіть, коли ми робили із чоловіком ремонт, обрали для стін “спокійний” зелений колір. У березні 2023 року я оформилася як ФОП та розпочала розвиток власної справи. Зараз не уявляю, що було б, якби не студія, це ніби ще одна моя дитина. Важкого насправді нічого немає, коли є бажання та підтримка. Моєю підтримкою стали чоловік та мама, без них нічого із цього я б досягнути не змогла.
– Які напрямки були доступними спочатку?
– Найпершими напрямками були High Heels (танці на високих підборах), стретчинг (напрям фітнесу, спрямований на розтяжку м’язів та розвиток еластичності тіла) та фітнес. Останній планувався більше як зумба – танцювальна фітнес-програма, але врахувавши побажання людей, вирішила його замінити. Спершу більшість учасників студії були саме дорослими, дітей записувалося менше, але потім сформувалися і групи дітей віком від 4 до 15 років.
– Що змінилося за цих півтора роки існування студії?
– Тепер тренеркою, окрім мене, є і Дарія Кулик. Разом із нею навчалися у класі хореографії у школі мистецтв, але близько не спілкувалися. Коли уже відкрилася студія, Даша прийшла до мене на індивідуальне тренування. Деякий час зустрітися нам не вдавалося, але коли я завагітніла, то запропонувала Даші допомагати мені. Адже знала, що вона раніше також викладала та займалася танцями. Даша почала працювати тут за кілька днів до моїх пологів і успішно продовжує зараз. Вона “горить” цією справою, дуже відповідально та з любов’ю робить те, що їй приносить задоволення.
Також змін зазнала і наша назва. Спочатку вона була такою – “A.G. Dance Studio” (від перших літер мого імені та прізвища), але потім змінили на “Fly Dance Studio”, щоб не було акценту лише на мене.
Зовсім недавно у студії з’явився новий напрямок – Fly Stretcing, тренування, спрямовані на розтягування м’язів за допомогою гамака. Для цього ми придбали та встановили у залі спеціальні полотна. Також хочеться в майбутньому ввести заняття із TRX – функціональні тренування із використанням тросів.
– Бути мамою і паралельно підприємницею, як це?
– Насправді тут більше про маму і викладачку. Адже і дитині, і своїм учням потрібно приділяти багато уваги. Я повернулася на роботу, коли доньці не було ще й місяця, вона практично завжди зі мною на заняттях. Це все тому, що хочу, аби вона бачила маму, маму щасливу, адже від цього залежить і її щастя.
Діти, які приходять займатися, також хочуть поділитися своїми переживаннями, розповісти щось, отримати від мене підтримку. Для них це важливо. У нас навіть є така цікава розвага – “капуста”: коли кажу це слово, усі біжать до мене обійнятися.
– Чи справдилися ті очікування, які ти будувала перед створенням студії?
– Насправді, у мене захмарних надій не було. Я думала, що відкрию студію і буду викладати танці та фітнес. Зовсім не очікувала, що все так масштабується, буде така велика кількість охочих займатися, додадуться нові напрямки. Коли прийшла Даша, то я планувала виходити через місяць після пологів і працювати сама. Але після обговорень вирішили, що будемо викладати удвох, в такому ж дусі продовжуємо роботу і сьогодні, уже разом будуючи плани на майбутнє.
– Державна робота і власний бізнес. Що для тебе краще? Чи плануєш повертатися після декрету до викладання у школі мистецтв?
– Бізнес – це дуже часто невідомість, ти не можеш передбачити, що буде завтра. Тому поки що я в декретній відпустці і в роздумах. Бо державна робота – хоч і стабільний варіант, але також є свої нюанси. Тому поки що точно сказати не можу.
– Які плани на майбутнє? Що хочеться реалізувати?
– Взагалі, коли йшла вчитися, в планах було не викладати, а більше виступати, саме як артистка. Попрацювавши, я бачу, що мені ще потрібно вчитися і вчитися, так як все змінюється, і розвиватися потрібно постійно. Тому, коли донечка підросте, можливо, піду додатково танцювати в ансамбль, хочу записатися на курси, щоб отримати ще більше практики. Тому що теорія – це добре, але завжди вона має бути разом із практикою. Для мене танці є справою життя, і коли у коледжі мене питали: “Для чого ти танцюєш?”, відповідала: “Щоб дихати”. Взагалі дуже важливо робити те, що ти любиш, і в такому випадку ти отримуватимеш задоволення і приємну матеріальну винагороду.
Анастасія Граб.
