У Ярмолинцях відбувся захід, приурочений 210-й річниці з дня народження Тараса Шевченка, яку відзначають 9 березня.
На сторінках української історії ім’я поета вписане великими літерами, його слова – пророцтво для усіх поколінь, а життя – приклад боротьби за свободу та любові до рідної України. І найкраще, що українці можуть зробити – не забути. Ані його імені, ані голосу, що лунає через століття.
Саме тому напередодні дня народження Великого Кобзаря зібралися на урочистості біля пам’ятника Тарасу Григоровичу.
У цей день відчувалася справжня Шевченківська весна: сонце робило постамент іще більш виразним, а мелодію співи птахів підсилювали мелодію Гімну. У хвилині мовчання – пам’ять про Шевченка та тих, хто віддав життя за незалежність України, адже поета та сучасних захисників об’єднує прагнення до свободи нашої держави.
Ведуча заходу Лілія Дембіцька нагадала усім присутнім про велич українського митця: «Він безсмертний, як саме життя, тому став нашею долею і заповітом».
Голова районного осередку «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Микола Побережний розпочав свій виступ із прочитання уривку відомої поезії Пророка «Гомоніла Україна». Він пригадав, яким був його перший «Кобзар» – подарований директором школи за успіхи у навчанні в 2 класі.
Проникливу баладу «Лілея» декламувала Валентина Погорілова. Поезія поета лунала і у піснях: викладачі Ярмолинецької дитячої школи мистецтв Тетяна Мацкул та Валерія Стрихарчук виконали музичну композицію «По діброві вітер виє», під час якої до меморіалу Шевченка поклали живі квіти.
Сьогодні слово Шевченка має потужну силу, тож нехай «Борітеся – поборете» будуть пророчими на шляху до нашої майбутньої перемоги!
Анастасія Граб. Фото Віктора Широкого.
