На тему насильства говорити нелегко, для неї немає зручного моменту чи віку. Але замовчувати – не можна. Адже, на жаль, проблема є поширеною, і статистика вказує лише на одне: говорити – потрібно. Саме цим займається Марина Чорна, студентка Хмельницького національного університету, яка протягом шести місяців проводила тренінги із протидії насиллю у навчальних закладах області.
Усе почалося із вибору професії, адже Марина вступила на спеціальність «Соціальна робота», яка, здавалось би, не надто популярна серед молоді. Проте іще будучи школяркою, дівчина зрозуміла її важливість та необхідність у суспільстві.
– Коли я закінчила 11 клас, потрібно було обрати те, що мені б наступні чотири роки приносило задоволення. І пріоритет ставила на ту спеціальність, знання із якої приносили б користь не лише іншим, а насамперед – самій собі. Адже велика частина дисциплін, які ми вивчаємо, пов’язані із психологією та комунікаціями, що в майбутньому точно не буде зайвим. Зараз, на 4 курсі, лише впевнююся, що обрала правильний напрямок.
Іще під час навчання студентка уже отримала можливість практики у проведенні просвітницької діяльності на тему насильства серед дітей та дорослих.
– Усе почалося у листопаді 2022 року, коли я проходила двотижневий тренінг від громадської правозахисної організації «Ла Страда-Україна», на якому ми вчилися говорити про насильство, вирішувати конфлікти у суспільстві мирним шляхом. Після цього ми з колегою провели ряд вебінарів на цю тему на онлайн-платформі Zoom для студентів. Продовженням навчання стала моя участь у проєкті цієї ж організації “Попередження гендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини”, створеного за підтримки німецької донорської організації “Хліб для Світу”.

Спершу було організовано навчання для 25 учасників з усієї України у молодіжному літньому таборі. Там ми більш поглиблено дізналися про протидію булінгу та реагування на нього, налаштування комунікації у закладах освіти, а також отримали усі необхідні матеріали для самостійного опрацювання та подальшої роботи. Адже обов’язковою умовою проєкту було проведення 15 подібних заходів у навчальних закладах.
Протягом пів року студентка працювала над інформування громадськості із теми насилля у своєму регіоні. Марина проводила тренінги для студентів 1, 3 та 4 курсів кафедри соціальної роботи та соціальної педагогіки Хмельницького національного університету. Також Марина провела заходи для вчителів та учнів свого рідного навчального закладу – Ясенівської гімназії. Адже починати потрібно зі школи, і дітям знати про це – не рано.

– Насильство існувало, існує, і, на жаль, імовірно, буде існувати. Дуже прикро, що ця тема є для нашого суспільства не такою відкритою, адже до початку повномасштабної війни говорили про неї небагато. Основна мета наших тренінгів – донести те, що це о’кей – говорити про насильство. І виносити сміття за двері – нормально, бо насильство це і є сміття. І необхідно працювати із тієї категорією населення, до якої найпростіше донести інформацію, прийти в клас і сказати: «Можемо поговорити про насильство».

І це – діти. Зараз багато хто з них зустрічається із насильством не лише у школі, а й задовго до того потерпають від жахливого ставлення у сім’ї. Тому такі заходи спрямовані на допомогу їм, обізнаність, розуміння, як не має бути. Адже іще трохи – і ці діти самі стануть батьками, яким потрібно буде виховувати нове покоління.
Марина провела усі 15 тренінгів проєкту “Попередження гендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини”, але на цьому не зупиняється. Студентка бере активну участь у супервізійних зустрічах із психологом, організовані ГО «Ла Страда-Україна», займається підвищенням кваліфікації та планує продовжувати розвиватися у цій діяльності.
– Цей проєкт дав мені поштовх у професійну діяльність, показав майбутні перспективи, подарував можливість спробувати себе у просвітництві. І я впевнена на всі 100%, що продовжу працювати у обраній сфері, адже мені справді це подобається. І навіть зараз ділитися тим, чим займаюся, приносить мені задоволення.
Розмову вела Анастасія Граб.