icon clock11.03.2024
icon eye390
Люди Новини

Ангеліна Кучерук: “Я усім серцем вболіваю за Україну і прагну Перемоги”

Найцікавіше у журналістській професії – це несподівані зустрічі із людьми, котрі мають неспокійні серця та чутливі душі, сповнені готовності допомогти тим, хто найбільше цього потребує. Одна із таких зустрічей відбулась у День волонтера і завдячую приємному знайомству голові БО “Волонтер Ярмолинеччини”, депутатці Ярмолинецької селищної ради Наталії Беренді. Отож, як це часто буває, дзвінок від пані Наталії та запрошення покавувати разом із гостею із Нідерландів – пані Ангеліною Кучерук, яка активно займається волонтерською роботою та є координаторкою благодійної організації “Гуманітарна допомога дітям України”. Цю організацію очолює всесвітньо відомий благодійник Піт Спайкерс.

Пані Ангеліна народилась та проживала в Україні, працювала у Михайлівці колишнього Ярмолинецького району у системі споживчої кооперації, потім – у Білогір’ї, а на початку 90-х поїхала за кордон, а саме до Королівства Нідерланди.

Жінці вдалось не лише легалізуватись, знайти хорошу роботу та працювати за спеціальністю, досконало вивчити мову, а й долучитись до благодійної діяльності на користь України.

– Я завжди мріяла якимось чином допомогти своїй країні. І так склалося, що у 2017 році мене запросили представники благодійної організації поїхати з ними в Україну, щоб допомогти із перекладом під час ділових зустрічей та перемовин. То була Тернопільщина.

Мене неймовірно тягнуло на Хмельниччину і я попросила, щоб ми розпочали співпрацю із цією областю теж. Так, власне і розпочалась моя діяльність. А у 2018 році я заснувала у Хмельницькому Благодійну організацію “Благо поруч” для того, щоб змогти адресно спрямовувати допомогу. Тут першим помічником та директором є мій рідний брат Ігор Поліщук, разом із ним працюють Ірина Золотова та Олексій Неменший. Ця невеличка група людей бере на свої плечі щоразу велетенську роботу, працюючи у Подільському регіоні (Хмельницька, Вінницька, Тернопільська області). Але я завжди спокійна і задоволена їхньою роботою, бо знаю, що абсолютно можу покладатися на них, це перевірені, надійні люди, котрі вболівають за Україну, за людей та усе роблять для того, щоб допомога потрапила саме туди, де вона необхідна, – розповідає пані Ангеліна.

Про співпрацю із Ярмолинеччиною та іншими громадами ділиться пан Ігор: “Незважаючи на те, що безпосередньо Збройним Силам ми допомагаємо лише частково, але ми перекриваємо соціальні потреби громад, даючи можливість більше спрямовувати коштів для військових. Ми комунікуємо із закладами освіти, охорони здоров’я, соціальної сфери.

У Ярмолинецькій громаді ми уже надали гуманітарну допомогу Ярмолинецькій №2 та Соколівській школі, Інклюзивно-ресурсному центру (столи, парти), вимушеним переселенцям – багатодітній родині Шевченків, постійно підтримуємо зв’язок із БО “Волонтер Ярмолинеччини” та її невтомною керівницею Наталією Берендою”.

За вагому допомогу та підтримку відзначили Подякою пані Ангеліну та БО “Благо поруч” під час урочистої зустрічі у Ярмолинецькій селищній раді.

За філіжанкою гарячої кави у морозний день отих кілька хвилин приємної розмови – як бальзам на душу. Не втрималась, щоб не запитати пані Ангеліни про те, як ставляться до України та українців у Нідерландах.

– Знаєте, не зустріла нікого серед нідерландців, щоб хтось щось негативне сказав про Україну. Перші дні повномасштабної війни були сповнені емоцій. Я плакала. І зі мною плакали мої колеги, співробітники.

Я написала листа меру міста Роттердам, у якому я живу. Наступного дня приїхав до мене представник мерії, нам у той же день надали складське приміщення і трохи більше, ніж через тиждень ми відкрили там Центр для біженців. Почався рух “Усе – для України!” На кожному кроці чути : “Україна…” Усі Нідерланди висловлювали свою підтримку, допомагали. Тому я впевнено скажу, що Нідерланди надзвичайно підтримують Україну.

Сьогодні я тут і захоплена простими українцями, які теж працюють задля перемоги. Але мене дивує те, що військові за власний кошт купують автівки та інші речі, які їм необхідні на фронті. Я вважаю, що так немає бути.

Волонтерські справи кличуть далі у дорогу. Наші гості поспішають. Світлина на згадку та теплі обійми. Прощаємось до нових зустрічей, як близькі люди. Щира подяка Вам, пані Ангеліно, за працю та любов до рідної землі, а у Вашій особі і народу Нідерландів, який підтримує та допомагає українцям здолати ворога і перемогти.

Алла Гуменюк. Фото авторки.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *