На долю сучасних молодих людей випадає багато труднощів, проте вони вміють зробити усе, щоб перетворити їх на нові можливості. Життя Юлії Вишньовської змінилося із початком повномасштабного вторгнення. Раніше дівчина успішно працювала юристом в Одесі, а зараз вона займається розвитком свого хобі на Хмельниччині.
– Розкажіть про своє життя до вторгнення росії в Україну.
– Я проживала та навчалася у невеликому селі на Хмельниччині. Проте в 16 років переїхала в Одесу для здобуття вищої освіти. Там я працювала юристкою на державній фірмі і паралельно займалася тим, що мені подобається – випічкою.
– Що для вас кулінарія та коли почали займатися випічкою?
– Для мене кулінарія – це віддушина. Часом уявляю себе головним героєм мультику “Рататуй” – пацючком Ремі, який володіє тонким нюхом і відчуттям смаку. Розпочалося моє захоплення цією справою в студентські роки, коли готувати доводилося самій і я пробувала рецепт за рецептом. Завжди пекла солодкі подарунки своїм друзям та колегам, але не приділяла багато часу цій справі. Ідея серйозніше зайнятися кулінарією у мене виникла взимку 2022 року, коли я хворіла на коронавірус. У соцмережах розповісти про старт своєї справи вирішила до свята 8 березня. Проте цього не сталося – в Україні розгорнулася повномасштабна війна.
– Як змінилося ваше життя 24 лютого?
– Мій чоловік у перший день повномасштабного вторгнення з’явився до військкомату, оскільки раніше служив в АТО. Тому було вирішено, що я переїду на більш безпечну територію, у рідне село, до батьків. Адаптуватися було важко, оскільки 10 років жила у великому місті, де звикла ходити на роботу та співпрацювати із великою кількістю людей. Спершу я продовжувала роботу юристом онлайн, проте у зв’язку із скороченням фінансування було зменшено обсяг роботи, і уже із серпня 2022 року я офіційно не працюю.
– Коли повернулися до свого хобі?
– На початку переїзду навіть не думала про повернення до кулінарії, оскільки постійно хвилювалася за чоловіка, який і тоді, і зараз – на передовій. Проте я дуже сумувала за улюбленою справою. І уже в жовтні 2022 року я вирішила організувати благодійну ярмарку, щоб долучитися до збору коштів на авто для підрозділу чоловіка. Разом із мамою ми приготували на цей захід велику кількість солодощів, і я, попри великий обсяг роботи, отримала неймовірне задоволення від процесу. Тоді я зрозуміла, що це саме та справа, яка дозволяє мені почуватися комфортно. Далі розпочалися відключення світла, і у зв’язку із цим було дуже мало часу на випічку. Тому я повторно почала займатися кулінарією на початку лютого – саме тоді я спробувала готувати макарони – французький кондитерський виріб з яєчних білків, цукрової пудри, цукрового сиропу, меленого мигдалю і харчових барвників. Спершу я вагалася, чи готувати цей “вибагливий” десерт, оскільки він потребує недешевих продуктів та особливого підходу. Проте чоловік наштовхнув мене на те, що варто спробувати, і з кількох спроб макарони все ж вийшли. Зараз я успішно продовжую займатися кулінарією та постійно пробую щось нове.
– Які плани на майбутнє?
– Я мрію про відкриття своєї справи – сімейну кондитерську, де зможу втілити свої задуми. Чоловік підтримує усі мої ідеї, тому впевнена, що допомагатиме у реалізації.
Анастасія Граб.
